УХВАЛА
18 червня 2026 року м. Кропивницький
справа № 405/1515/23
провадження № 22-ц/4809/1064/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Чельник О. І.,
секретар судового засідання Діманова Н. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Кропивницька міська рада, управління архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 листопада 2025 року у складі головуючого судді Варакіної Н. Б.
УСТАНОВИВ:
Рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 листопада 2025 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Кропивницька міська рада, управління архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради про зобов`язання знести самочинно побудовану споруду.
Зобов`язано ОСОБА_2 знести за власний рахунок, самочинно побудовану двоповерхову споруду, за адресою по АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1073,60 грн, витрати на проведення експертиз в розмірі 3000 грн та 28680 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
В задоволенні вимог до ОСОБА_3 відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач, в інтересах якого діє адвокат Деркаченко Ю. О., оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 листопада 2025 року.
25 травня 2026 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 листопада 2025 року призначено до розгляду на 18 травня 2026 року, про що постановлено відповідну ухвалу.
16 червня 2026 року на електронну пошту Кропивницького апеляційного суду від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі. Згідно поданого клопотання відповідач просить зупинити провадження у справі на час його перебування у Лавах Збройних Сил України до закінчення воєнного стану або до закінчення строку перебування апелянта у складі ЗСУ в залежності від обставини, яка настане першою.
В обґрунтування зазначено, що згідно наказу командира тактичної групи «Січ» від 05 травня 2026 року майор ОСОБА_2 прибув та приступив до виконання бойових (спеціальних) завдань, відбиття збройної агресії з боку російської федерації. Крім того, його представник - адвокат ОСОБА_4 проходить військову службу. З урахуванням зазначеного, відповідач просить задовольнити клопотання та зупинити провадження у справі.
У судовому засіданні 18 червня 2026 року позивач та його представник адвокат Комаха Т.С. заперечили щодо зупинення провадження у справі.
Заслухавши думку позивача та його представника, дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про зупинення розгляду справи підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.
Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може бути застосована судами під час вирішення питання про зупинення провадження у справі у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 липня 2024 року у справі № 852/2а-2/24, від 19 грудня 2024 року в справі № 484/40/21.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану",Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Правовий режим воєнного стану в Україні триває й досі.
Відповідно до статті 1 Закону N 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За приписами статей 1, 3 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.91 №1934-XII (далі-Закон № 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону № 1934-XII, за якою Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Комплектування Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону № 1934-XII, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Згідно з ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.92 № 2232-XII (далі-Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 (провадження №14-74цс25) дійшла до висновку, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого: 1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; 3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
На підтвердження перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України надано наступні документи.
Так, згідно копії посвідчення про відрядження, виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , майора ОСОБА_2 відряджено до військової частини НОМЕР_1 . Термін відрядження 89 днів з 05 травня по 01 серпня 2026 року.
Відповідно до копії витягу з наказу Міністерства оборони України №124 від 04 травня 2026 року, майор ОСОБА_2 вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 на 89 діб з 05 травня по 01 серпня 2026 року з метою доукомплектування посад підпорядкованих військових частин.
Згідно витягу з наказу командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по стройовій частині) №84 від 05 травня 2026 року, ОСОБА_2 , начальник групи психологічної підтримки персоналу основного командного пункту тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » приступив до виконання бойових (спеціальних) завдань в складі основного командного пункту тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 », для відбиття збройної агресії з боку російської федерації.
Колегією суддів також враховано, що згідно копії довідки №357 від 27 квітня 2026 року за формою №5, виданої командиром вч НОМЕР_2 , ОСОБА_4 (представник відповідача) перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 за контрактом з 05 лютого 2025 року по теперішній час.
Надані відповідачем докази є належними, достовірними і достатніми в розумінні положень ст. ст. 77, 79, 80 ЦПК України для підтвердження зазначеної ним обставини, що, у свою чергу, є передбаченою п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України обов`язковою та безальтернативною підставою для зупинення провадження у справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню, а провадження у даній справі необхідно зупинити до припинення перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Разом з тим, згідно наданих відповідачем доказів, враховуючи, що останній вибув у відрядження на 89 діб, у суду відсутні підстави для зупинення провадження до закінчення воєнного стану, як про це просить відповідач у його клопотанні.
Разом із тим, колегія суддів зауважує, що зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом та у разі наявності доказів на підтвердження припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, учасники справи не позбавлені права ініціювати питання про поновлення провадження у справі шляхом подання до суду відповідних клопотань.
Керуючись ст. 222, 251, 253, 260 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_2 задовольнити частково.
Провадження у справі №405/1515/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 листопада 2025 року зупинити до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді О. Л. Карпенко
О. І. Чельник