СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
19 червня 2026 року Справа № 480/4158/26
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелети С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віст-Груп" до Київської митниці про визнання протиправними і скасування рішення
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віст-Груп" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці і просить визнати протиправними і скасувати рішення Київської митниці про корегування митної вартості товарів від 19.05.2026 №UА100380/2026/000020/2.
Судом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник Київської митниці, через систему "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та просить витребувати у позивача переклад митної декларації країни відправлення.
Дослідивши доводи зазначеного клопотання представника відповідача, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 254 МК України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №520/10709/188 зазначив, що митний орган відповідно до статті 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
В даному випадку, відповідачем зазначено, що перекладу потребує митна декларація країни відправлення, що надавалась позивачем до матеріалів адміністративного позову.
Матеріали справи свідчать, що всі заяви по суті спору позивачем надаються державною мовою, а тому посилання відповідача на не дотримання судочинства при розгляді даної справи є безпідставним.
Відповідно до спірного рішення документи, долучені до позову, надавалися товариством до митного органу і на підставі таких документів, які були досліджені відповідачем за змістом, прийнято спірне рішення.
Крім того, самим відповідачем надаються до відзиву на адміністративний позов документи товариства, надані під час митного оформлення товару, які також не містять перекладу, але досліджувалися відповідачем при прийнятті спірного рішення і надаються відповідачем до відзиву на адміністративний позов.
Суд звертає увагу, що відповідно до приписів КАС України, саме на відповідача покладається обов`язок довести правомірність прийнятого спірного рішення.
Таким чином у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача.
Додатково представник відповідача надіслав клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження.
Дослідивши доводи зазначеного клопотання представника відповідача, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.
Нормами частини першої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Відповідно до положень частини другої зазначеної статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються не тільки справи незначної складності, а і будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Також частиною 4 ст. 257 КАС України передбачено категорію спорів, які не можуть бути розглянуті судом за правилами спрощеного позовного провадження.
Категорії спорів, які в обов`язковому порядку повинні бути розглянуті за правилами загального позовного провадження також визначені ч. 4 ст. 12 КАС України.
У даному випадку, предмет спору не підпадає ні під категорію спорів, передбачених як ч. 4 ст. 12 КАС України, ні ч. 4 ст. 257 КАС України. Враховуючи вищевикладене, КАС України передбачає можливість розгляду справи в спрощеному позовному провадженні не тільки справ незначної складності, а і інших справ, за виключенням категорій, передбачених ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 28.10.2021 № 580/3388/19 адміністративне провадження № К/9901/16552/20, який враховується судом при розгляді заявленого клопотання, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
Слід звернути увагу на те, що суд в межах розгляду даної справи створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання копій всіх процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо ознайомлюватися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України, із урахуванням норм, визначених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
При цьому позивачем не заявлено позовних вимог, які можуть бути розглянуті судом виключно за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників справи, суд доходить до висновку про те, що дана справа не вимагає проведення підготовчого провадження та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. З матеріалів адміністративного позову та клопотання представника відповідача судом не встановлено обставин, які б потребували розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Крім цього, суд зазначає, що передбачені п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 44 КАС України права учасників справи не обмежуються при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки, окрім іншого, сторони можуть висловлювати свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо предмета спору, подавати клопотання тощо письмово.
При відкритті провадження, суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб, а також те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають розгляд справи у порядку загального провадження.
Керуючись ст.ст. 12, 171, 172, 248, 257, 260 КАС України, суд,
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника відповідача про витребування у ТОВ "Віст-Груп" перекладених митних декларацій країни відправлення- відмовити.
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку загального провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гелета