Справа № 369/9823/26
Провадження № 2/369/12937/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення позовної заяви без руху
15 червня 2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Хацько Н.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Пусан Владислава Сергійовича, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «ПроКредит Банк», Акціонерне товариство «Ощадбанк», ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без шлюбу та визнання майна спільної сумісною власністю,
В С Т А Н О В И В:
Позивач подала до Києво-Святошинського районного суду Київської області позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Пусан Владислава Сергійовича, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «ПроКредит Банк», Акціонерне товариство «Ощадбанк», ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без шлюбу та визнання майна спільної сумісною власністю.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Хацько Н.О.
Розглянувши вказану заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Як вбачається з позовних вимог, ОСОБА_1 ставить питання про визнання майна, яке було набуте під час спільного фактичного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з померлим спільної сумісною власністю, в свою чергу не конкретизує яке майно є об`єктом спільної сумісної власності. Посилання в тексті позовної заяви на те, що вимога про визнання майна спільною сумісною власністю за час фактичного проживання є похідною від встановлення судом юридичного факту, суд не приймає до уваги. Оскільки, в даному випадку відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_6 та наявні спадкоємці, що вказує на спір про право на майно, що входить у спадкову масу після смерті спадкодавця.
Таким чином, позивачу необхідно в позові вказати, яке саме майна вона вважає спільною сумісною власністю, у разі, якщо це рухоме або нерухоме майно вказати грошову оцінку вказаного майна, надати відповідні документи, які підтверджують його вартість, зазначити ціну позову, та відповідно до ціни позову сплата судовий збір
Згідно частин 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
Правові засади справляння судового збору регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328,00 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В свою чергу документ, що підтверджує сплату судового збору, подається до суду в оригіналі.
Згідно з ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За наведених підстав позов належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, роз`яснивши, що в іншому разі позов буде вважатися неподаним та йому повернутий.
Судом при постановленні наявної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року, у якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Пусан Владислава Сергійовича, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «ПроКредит Банк», Акціонерне товариство «Ощадбанк», ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без шлюбу та визнання майна спільної сумісною власністю - залишити без руху.
Позивачу надати строк на усунення недоліків, які вказані у мотивувальній частині цієї ухвали протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.
Копію даної ухвали направити позивачу.
Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною третьою ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Наталя Хацько