справа № 208/6630/26
провадження № 2/208/5417/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2026 р. м. Кам`янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Похваліта С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
в с т а н о в и в:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про її направлення за підсудністю з наступних підстав.
Згідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Також відповідно до ч.2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Зі змісту позовної заяви не вбачається підстав для застосування цієї процесуальної норми.
Як вбачається з відповіді №2862657 від 09.06.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, місце реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - АДРЕСА_1 , що належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області.
Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №2710/38-14 від 02.09.2014 року змінено територіальну підсудність судових справ Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Дружківського міського суду Донецької області.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 3707/0/15-24 від 19.12.2024 року змінено територіальну підсудність судових справ Дружківського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Отже, дана позовна заява не підсудна Заводському районному суду міста Кам`янського.
Відповідно до ч.9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що дана позовна заява підсудна Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за місцем реєстрації відповідача, а тому має бути передана до цього суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 187, 353, 354 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Матеріали № 208/6630/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за підсудністю Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду може бути оскаржена до Дніпровського Апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя С. М. Похваліта