Справа № 504/2519/26
Номер провадження 2/504/3530/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.06.2026 с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Вінська Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приморського відділу державної служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третьої особи ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Приморського відділу державної служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третьої особи ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту.
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов`язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.
Встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону, а саме, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до заяви не додано докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви про скасування арешту справляється судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.
В позовній заяві позивач посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій, на підтвердження чого надав копію посвідчення НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, провадження № 11-795заі19, сформулювала такий правовий висновок: «Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань».
За змістом наведеного правового висновку учасники бойових дій мають право на пільгу зі сплати судового збору виключно у справах з приводу захисту належних ним гарантій, які стосується їх соціального і правового захисту саме як ветеранів війни.
Даний позов не стосується захисту прав, пов`язаних зі статусом учасника бойових дій. В зазначеному випадку права позивача як учасника бойових дій не порушені, тому при звернені його до суду із позовом про звільнення майна з-під арешту - пільги, передбачені п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на нього не розповсюджуються.
З огляду на вище викладене, суд дійшов до висновку, що у даному випадку відсутні підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
За таких обставин позивачу потрібно сплатити судовий збір та надати до суду докази його сплати.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 177, 187, 261 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приморського відділу державної служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третьої особи ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.
У випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Суддя Вінська Н. В.