ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
18 червня 2026 року м. Дніпро справа № 160/28658/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 року в справі №160/28658/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРА-СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року та від 25 травня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 року в справі №160/28658/25 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору в розмірі 2906,88 гривні та визнанням неповажними наведених причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Скаржнику було надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків шляхом сплати судового збору та подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших, поважних причин.
04 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання, у якому скаржник повторно просить визнати поважними причини пропуску та поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи поважність причин, заявник зазначає, що копію оскаржуваного рішення від 05.12.2025 року контролюючий орган отримав в електронному вигляді 11.03.2026 року.
Перша апеляційна скарга подана 06.04.2026 року в межах строку, визначеного частиною другою статті 295 КАС України, проте повернута ухвалою суду від 06.05.2026 року через несплату судового збору.
Повторно з апеляційною скаргою державний орган звернувся 15.05.2026 року. Основними причинами пропуску процесуальних стоків та неможливості своєчасної оплати збору скаржник вказує введення воєнного стану, форс-мажорні обставини, особливості фінансування органів державної влади виключно за рахунок бюджетних асигнувань, відсутність коштів на рахунках управління інфраструктури та бухгалтерського обліку, а також кадровий дефіцит і навантаження на працівників. Посилаючись на практику Верховного Суду та прецеденти ЄСПЛ (зокрема, справа «Мушта проти України»), апелянт стверджує, що проявив належну процесуальну старанність, а сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду.
Розглянувши подане клопотання та перевіривши стан усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення та необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі принципу правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata - остаточності рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Також у рішенні ЄСПЛ «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» (№11681/85) визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури.
Отже, тільки наявність об`єктивних, незалежних від волі особи перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення може бути підставою для висновку про поважність причин пропуску строку.
Повернення апеляційної скарги, поданої вперше, у зв`язку з її невідповідністю вимогам процесуального закону (несплатою судового збору), не є об`єктивно непереборною обставиною, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною, зумовленою діями самого скаржника.
Оскільки вказана ухвала про повернення в касаційному порядку державним органом не оскаржувалась, суд апеляційної інстанції при отриманні скарги вдруге не уповноважений надавати оцінку її законності.
Законодавець передбачає можливість повторного звернення із апеляційною скаргою після її повернення, проте таке звернення повинно бути здійснено у строки, передбачені КАС України.
Подаючи вперше апеляційну скаргу без сплати судового збору, а також повторно звертаючись до суду без документа про його оплату, скаржник штучно створює умови нібито поважності пропущення строку апеляційного оскарження.
Посилання заявника на те, що апеляційна скарга вдруге подана у стислі строки після повернення першої, суд до уваги не приймає, оскільки відлік процесуального строку починається з дня отримання копії оскаржуваного рішення (11.03.2026 року), а не з моменту усунення фінансових чи організаційних перешкод всередині податкового органу.
Обмежено фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, відсутність коштів для сплати судового збору, внутрішні кадрові зміни, а також режим воєнного стану не є безумовними або поважними підставами для поновлення процесуальних строків.
Державні органи зобов`язані організувати свою діяльність та фінансове планування так, щоб забезпечити належне виконання покладених на них законами обов`язків, у тому числі й щодо фінансування судових витрат.
У клопотанні від 04 червня 2026 року скаржник на заперечення висновків суду фактично продублював доводи первинної апеляційної скарги, які вже визнавалися судом неповажними в ухвалі від 25 травня 2026 року, та не навів жодних нових об`єктивних і непереборних обставин, що заважали йому подати скаргу в межах встановленого законом тридцятиденного строку від дня отримання рішення.
Посилання скаржника на судову практику Верховного Суду відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки у наведених апелянтом постановах суди виходили з обставин, де скаржниками при повторному зверненні усунуто недоліки та надано платіжні документи про повну сплату судового збору.
Натомість Головне управління ДПС у Дніпропетровській області станом на час постановлення цієї ухвали недоліки апеляційної скарги, визначені ухвалами про залишення без руху від 20 травня 2026 року та від 25 травня 2026 року, не усунуло.
Документ про сплату судового збору в розмірі 2906,88 грн до суду так і не надано, а наведені підстави для поновлення строку є аналогічними тим, яким уже надано правову оцінку.
У рішенні «Перес де Рада Каванілес проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду підлягає обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Зважаючи на те, що наведені скаржником у клопотанні від 04.06.2026 року підстави для поновлення строку визнані судом неповажними, а також враховуючи повне невиконання вимог ухвал суду від 20 травня 2026 року та від 25 травня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області слід відмовити.
Керуючись статтями 121, 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 року в справі №160/28658/25.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко