П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
18 червня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/8141/24
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі питання щодо витребування з власної ініціативи доказів у справі за апеляційною скаргою Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року по справі за адміністративним позовом Коблівської сільської ради до Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія систем", про визнання протиправним та скасування висновку,-
В С Т А Н О В И В:
В проваджені П`ятого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року по справі за адміністративним позовом Коблівської сільської ради до Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія систем", про визнання протиправним та скасування висновку від 24.07.2024 року UA-2024-03-19-012576-а.
Розглянувши матеріали справи колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частина четверта статті 9 КАС України встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною третю статті 77 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).
Одним із доводів апеляційної скарги відповідача є посилання на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.
Так, згідно з частиною першою статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною десятою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Як свідчать матеріали справи, спірний Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-03-19-012576-a оприлюднений 24.07.2024, тобто кінцевий строк оскарження висновку до суду є 07.08.2024.
Позовна заява Коблівської сільської ради надійшла до суду 27.08.2024.
До позову додано аркуш паперу (ксерокс бланку) на якому зазначено, що апеляційна скарга передана "курьерськая служба доставки" ODS 048 №5130712 - 06.08.2024 (т. ІІ а.с. 104).
Правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, а також відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв`язку і користувачами їхніх послуг визначає Закон України від 04.10.2001 року №2759-III "Про поштовий зв`язок"
Частиною першою статті 4 Закону №2759-III встановлено, що мовою у сфері надання послуг поштового зв`язку в Україні є державна мова.
Відповідно до частин першої, третьої статті 15 Закону №2722-IX оператори поштового зв`язку надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, визначено порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулювання відносин між ними (пункт 1 Правил; тут і далі - у редакції, чинній на стверджуваний час відправлення кореспонденції).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Правил, приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в отриманні від відправника поштового відправлення, поштового переказу для їх наступного пересилання оператором поштового зв`язку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції, що визначається оператором поштового зв`язку. Рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення.
Згідно з пунктом 58 Правил під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля.
Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.
Відповідно до пункту 62 Правил підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.
Згідно з абзацом 2 пункту третього розділу І Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за №220/28350) у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
З досліджених судом апеляційної інстанції доказів у справі встановлено, що всупереч вищенаведеним нормативно-правових актів бланк поштового відправлення ODS 048 №5130712 складений іноземною мовою (російською мовою), не містить інформації про службу кур`єрської доставки, вартість доставки та інформації про спосіб оплати кур`єрських послуг. Крім того, у ньому відсутні печатка служби кур`єрської доставки, відбитку календарного штемпеля, прізвища, ім`я, по-батькові особи, яка приймала поштове відправлення.
Наведене викликає у суду обґрунтовані сумнів у достовірності зазначеного доказу щодо своєчасного звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, частиною третю якої визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд також зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).
Згідно частини дев`ятої статті 120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Враховуючи викладене, для здійснення судом належної оцінки доводів апеляційної скарги відповідача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та з метою унеможливлення введення суду в оману, за наслідком подання/використання завідомо недостовірних або підроблених доказів, необхідно витребувати від позивача додаткові докази та пояснення на підтвердження достовірності зазначеної дати подання позовної заяви та ідентифікації даних оператора, що надав послуги поштового зв`язку.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 18 вересня 2020 року у справі №826/4723/13-а, направлення клопотання через неповноважного оператора поштового зв`язку спростовує факт її подання.
Колегія суддів зазначає, що надання відповідних послуг поштового зв`язку може бути підтверджено відповідними розрахунковими документами (розрахункова квитанція, платіжна інструкція).
Більш того, позивач, як орган місцевого самоврядування, має мати докази оплати відповідних послуг за рахунок своїх бюджетних асигнувань.
Крім цього, позивач має мати журнал вихідної кореспонденції, з якого вбачається факт реєстрації поданої позовної заяви вихідним документом.
Керуючись статтями 72, 77, 80, 248, 307, 308, 311, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Витребувати від Коблівської сільської ради додаткові докази та пояснення на підтвердження достовірності зазначеної дати подання позовної заяви та ідентифікації даних оператора, що надав послуги поштового зв`язку.
Зобов`язати Коблівську сільську раду надати належним чином завірені витребувані судом документи не пізніше п`яти днів з дня отримання даної ухвали шляхом направлення до П`ятого апеляційного адміністративного суду на адресу: 65039, м. Одеса, проспект Лесі Українки,19-21 (в тому числі на електронну адресу v.o.skripchenko@5aa.court.gov.ua).
Роз`яснити, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов