ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питання роз`яснення судового рішення
18 червня 2026 року м. Львів Справа № 260/2351/25 пров. № А/857/35210/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у справі №260/2351/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2025 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, за №244-5949/М-02/8-0700/25 від 22 січня 2025 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди, а саме базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату з 01 січня 2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними у статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016, відповідно до абзацу 4 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 гривень у сумі 232156,76 гривень щомісячно довічно з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі №260/2351/25 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, викладену в листі №244-5949/М-02/8-0700/25 від 22.01.2025р. провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням встановленого з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3028 гривень. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 січня 2024 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн, встановленого на 1 січня 2024 року Законом України "Про Державний бюджет на 2024 рік", з врахуванням виплачених сум. В решті вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у справі №260/2351/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало до суду заяву про роз`яснення згаданої вище постанови.
Просить роз`яснити постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 02 квітня 2026 року у справі №260/2351/25, в частині її виконання, а саме щодо зобов`язання здійснення з 01 січня 2024 року перерахунку та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн, встановленого на 1 січня 2024 року Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік», у зв`язку з тим, що у матеріалах електронної пенсійної справи пенсіонера не міститься довідка про суддівську винагороду судді у відставці виданої уповноваженим органом.
Згідно ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі №260/2351/25 проведено у порядку письмового провадження, відтак розгляд заяви здійснюється у тому ж порядку.
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суд вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись із доводами заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про роз`яснення судового рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення такої заяви з огляду на наступне.
Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз`яснення судового рішення.
Відповідно до ч. 1ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2ст. 254 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №800/203/17 зазначила наступне: "Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення".
З огляду на зазначене, ч. 1 ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз`яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки, високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Так, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
В ухвалі Верховного Суду України від 13 липня 2016 року (справа № 21-452іп16) зазначено, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Таким чином, підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
За роз`ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
В заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Колегія суддів зазначає, що в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.
В обґрунтування заяви про роз`яснення судового рішення відповідач вказує на те, що у матеріалах електронної пенсійної справи пенсіонера не міститься довідка про суддівську винагороду судді у відставці виданої уповноваженим органом.
Колегія суддів зазначає, що предметом цього публічно-правого спору були дії відповідача, пов`язані з перерахунком щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024.
В мотивувальній частині постанови апеляційний суд зазначав, що у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;
Для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Також зазначав, що розмір суддівської винагороди, визначений ст. 135 Закону № 1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може змінитися лише у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється Законом України про бюджет на відповідний рік. Про ці зміни Пенсійний фонд знає безпосередньо з закону.
Відтак, довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер. Видаючи таку довідку, голова суду чи інша особа, що діє від його імені, лише інформує Пенсійний фонд про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.
Суд також звернув увагу на юридичну позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 року № 2-р/2020 (ч. 6 п. 16) про "автоматичне" здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди.
Положення п. 1, 3 Розділу ІІ та п.2 Розділу ІІІ Порядку № 3-1, які передбачають необхідність звернення судді та надання довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, не узгоджуються з принципом "автоматичності" перерахунку, про який йдеться у Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020 року.
Рада суддів України теж неодноразово звертала увагу Пенсійного фонду України на необхідність запровадження "автоматичного" перерахунку та внесення змін до Порядку № 3-1. Зокрема, у рішеннях від 01.03.2019 року №12, від 09.04.2021 року № 7.
Відтак, зазначив, що незважаючи на чітку позицію Конституційного Суду України (ч. 6 п. 16 Рішення від 18.02.2020 року № 2-р/2020) та необхідність її безумовного виконання, незважаючи на неодноразові звернення Ради суддів України, відповідні зміни в частині "автоматичного" перерахунку до Порядку № 3-1 Пенсійним фондом України не внесено.
Застосовуючи зазначений висновок до спірних правовідносин, оскільки на виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи повинні проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.
При цьому, колегія суддів наголошує, що суддівська винагорода та умови перерахунку визначені безпосередньо Законом № 1402-VIII, тому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді не передбачає права Пенсійного фонду діяти на власний розсуд.
Таким чином, на думку колегії суддів зміст постанови суду, в тому числі її резолютивної частини, є зрозумілим, а мотиви відповідача у заяві про роз`яснення постанови від 02 квітня 2026 року фактично зводяться до маніпулювання із застосуванням принципу «належного урядування» як складової принципу верховенства права та намагання шляхом подання заяви про роз`яснення цієї постанови змінити зміст та суть судового рішення суду про роз`яснення якого подано заяву.
Отже, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі № 260/2351/25 є зрозумілою і не викликає можливості подвійного її тлумачення, у тому числі її резолютивної частини, у зв`язку з чим у задоволенні заяви відповідача щодо роз`яснення судового рішення слід відмовити.
Керуючись ст. 229, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И В:
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області у задоволенні заяви про роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у справі №260/2351/25.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Т. І. Шинкар