УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №295/10856/25 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.
Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.
У Х В А Л А
03 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Павицької Т.М., Бондар О.О.,
за участі секретаря судового засідання Ковальчук М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
заяву представника ОСОБА_1 адвоката Налапка Миколи Миколайовича про зупинення провадження
у цивільній справі №295/10856/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Налапком Миколою Миколайовичем,
на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 листопада 2025 року
в с т а н о в и в:
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Налапко Микола Миколайович подав до апеляційного суду заяву про зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Державної прикордонної служби України, яка переведена на воєнний стан.
Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до форми №5 від 19 лютого 2025 року відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 із місцем дислокації АДРЕСА_1 ) із 26 грудня 2024 року по теперішній час. Перебування відповідача на військовій службі у ДПС України прирівнюється до служби у Збройних Силах України, що дає можливість суду застосувати до цієї справи аналогію закону.
Від представника ТзОВ «Юніт Капітал» надійшла заява, в якій вона просить у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі відмовити.
При цьому покликається на те, що надана представником відповідача довідка не містить інформації про залучення відповідача до виконання бойових завдань у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях особисто або у режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що військова частина у складі ЗСУ, в якій проходить службу відповідач, бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ на території України. Інтереси відповідача представляє адвокат, повноваження якого відповідно до ордеру про надання правничої допомоги не обмежуються договором про надання правничої допомоги.
У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник відповідача адвокат Налапко М.М. заяву про зупинення провадження підтримав та просить зупинити провадження у справі.
Представник позивача Шаповал А.П. заперечила щодо задоволення заяви про зупинення провадження у справі.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, які стосуються вирішення процесуального питання щодо зупинення провадження у справі, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що заява про зупинення провадження справі підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У пункті 2 частини першої ст.251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини першої ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої ст.251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжений та триває наразі.
За приписами пункту другого зазначеного вище Указу, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).
Разом із тим, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 12 листопада 2025 року в справі №754/947/22, за змістом п.2 частини першої ст.251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Тобто, норма п.2 частини першої ст.251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (ст.65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активу участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов`язкове зупинення провадження у судовій справі.
При цьому, під час застосування правил п.2 ст.251 ЦПК України судам потрібно виходити з такого:
- з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан";
- упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформації про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
- якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення п.2 частини першої ст.251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (постанова ВСУ від 01 лютого 2017 року в справі №6-1957цс16).
Відповідно до довідки від 19 лютого 2025 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 стрільців, молодший лейтенант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходить військову службу за контрактом в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 із місцем дислокації АДРЕСА_1 ) із 26 грудня 2024 року по теперішній час (а.с.245 т.1).
Ураховуючи викладене вище, а також те, що ОСОБА_1 є скаржником у справі, який заявою про зупинення провадження у справі виявив бажання особисто захищати свої права, а не лише через свого представника, перебуває на військовій службі у ДПС України, що підтверджується відповідними документами долученими до матеріалів справи, яка прирівнюється до служби у Збройних Силах України, а будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу в конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан, зважаючи на зазначені вище положення ЦПК України, колегія суддів задовольняє клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п.2 частини першої ст.251 ЦПК України до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або припинення воєнного стану.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 січня 2026 року в справі №513/475/24.
Керуючись ст.ст.251,253,259,268,381 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Налапка Миколи Миколайовича про зупинення провадження задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі №295/10856/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
У разі припинення перебування у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, зобов`язати відповідача (скаржника) ОСОБА_1 не пізніше наступного дня повідомити про такі обставини Житомирський апеляційний суд.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуюча Судді: