№175/8725/26
провадження 2-о/175/113/26
УХВАЛА
22 червня 2026 року селище Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Васюченко О.Г. ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кременчуцька міська рада, Приватний нотаріус Кременчуцької районного нотаріального округу Полтавської області Баглай Анна Валеріївна, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, заінтересовані особи: Кременчуцька міська рада, Приватний нотаріус Кременчуцької районного нотаріального округу Полтавської області Баглай Анна Валеріївна, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Зі змісту заяви та доданих до неї матеріалів витікає, що заявник звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження згідно норм ЦПК України, в якій просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт родинних відносин з її тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після її смерті відкрилась спадщина на майно, але після звернення до нотаріальної контори заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому для отримання свідоцтва про вправо на спадщину на спадкове майно необхідно встановити вказаний факт, однак слід зазначити, що у абз. 3 п. 23 постанови № 7 від 30 травня 2008 року Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження, крім того встановлення вказаного факту безпосередньо пов`язано з виникненням у заявника права на отримання та оформлення спадщини, а тому саме виникнення такого права передбачає спір, який має бути розглянутий в порядку позовного провадження за участю спадкоємців, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, у зв`язку з вище наведеним в даному випадку вбачається спір про право, що свою чергу виключає розгляд вказаної заяви в порядку окремого провадження.
Статтею 1 ЦПК України встановлено, що Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Згідно із частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (частини 2 статті 19 ЦПК України).
Згідно із частиною 1 статті 293 ЦК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Зміст частини 1, 2 статті 315 ЦПК України дає підстави вважати, що в порядку окремого провадження суд розглядає не лише справи про встановлення тих фактів, які вказані у частини 1 статті 315 Кодексу, а й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, за виключеннями, передбаченими частиною 3 статті 315 Кодексу.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Що ж стосується конкретно справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, то згідно із частиною 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Суддею встановлено, що в обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що встановлення вище наведеного факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідне заявнику для оформлення права на спадщину.
Аналіз заяви, дозволяє зробити висновок, що встановлення факту, про який просить заявник, пов`язано із подальшим вирішенням спору про право.
Згідно із статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1269, частини 1 статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (статті 1272 ЦК України).
Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що прийняття спадщини є вольовою дією спадкоємця, за виключенням тих випадків, коли спадщина вважається прийнятою спадкоємцем через пряму вказівку закону та за умови, що він не відмовився від її прийняття.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Виходячи з наведеного прихожу до висновку, що заявнику, слід відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки вбачається спір про право, тому в даному випадку заява не підлягає розгляду в окремому провадженні, а заявнику слід звернутися до належного суду в порядку позовного провадження згідно норм ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На підставі викладеного, керуючись ст. 261, ч. 4 ст. 315 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кременчуцька міська рада, Приватний нотаріус Кременчуцької районного нотаріального округу Полтавської області Баглай Анна Валеріївна, про встановлення факту, що має юридичне значення та рекомендувати заявнику звернутися до належного суду з позовною заявою в порядку позовного провадження згідно норм ЦПК України.
Ухвала набрала законної сили 22 червня 2026 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя О.Г. Васюченко