Справа № 127/20875/26
Провадження № 2/127/5758/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Федчишен С.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на таке.
В порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Водночас, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на 01 січня 2026 року ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640,00 грн).
Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - дійсною вартістю нерухомого майна.
Оскільки позовна заява містить вимогу майнового характеру (поділ майна подружжя), тому вона підлягає оплаті судовим збором відповідно до вищевказаних норм.
Враховуючи предмет позову і те, що в суду відсутня можливість встановлення ціни позову на день подання позову (в матеріалах відсутні докази щодо підтвердження дійсної вартості спірного майна), то позивачу слід надати докази щодо дійсної вартості спірного майна та виходячи з вартості визначити ціну позову.
При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).
Крім того, відповідно до вимог ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Обов`язок подання доказів разом з поданням позовної заяви передбачений ч.2 ст. 83 ЦПК України.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності на 1/2 (за кожним) частки спільного сумісного майна подружжя, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 510100000:01:019:0051, площею 0,5127 га, розташованої за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Батозька, земельна ділянка 2-П (два-П).
Натомість, позивачем не долучено жодного доказу, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Позивачу слід надати до позовної заяви докази в примірнику для суду та відповідача.
Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.
СУДДЯ: