КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа № 947/167/26
Провадження № 2-з/947/349/26
УХВАЛА
22.06.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі - Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Іванової Ганни Степанівни про витребування доказів шляхом звернення зі судовим дорученням по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
02.01.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, в якій позивачка просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються на підставі судового наказу Київського районного суду м. Одеси у справі №947/11563/22 від 28.06.2022 року на розмір, визначений у твердій грошовій сумі, а саме: стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 30 000,00 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення ОСОБА_3 повноліття тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 30 000,00 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, а також стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 судові витрати, що за попереднім розрахунком складають 30 000,00 гривень.
Вказана позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 26.12.2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2026 року, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В. та передано головуючому по справі 05.01.2026 року.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 06.01.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін по справі.
03.06.2026 року до суду від представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшло клопотання про витребування доказів шляхом надання судового доручення, у відповідності до якого представник просить суд доручити компетентному органу Королівства Нідерландів - Управління фінансових ринків Нідерландів (AFM - Autoriteit Financiele Markten) вчинити певні процесуальні дії, а саме витребувати з банківської установи ING Bank N.V. ( Bijlmerdreef 106, 1102 CT Amsterdam, Netherlands, SWIFT: INGBNL2AXXX ) наступну інформацію: відомості щодо наявності у ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання зареєстровано: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) банківських рахунків, відритих у ING Bank N.V. у період з 01.01.2022 року по день надання відповіді та відомості про рух коштів на вищезазначених рахунках, якщо такі маються із наданням інформації про суми надходжень/зарахувань коштів, їх джерела, суми платежів, їх призначення, суми внесення та зняття готівки.
В обґрунтування зазначеного клопотання представник позивачки посилається на те, що у відповідності до отриманих в документів, порядку виконання ухвали суду від 30.03.2026 року, вбачається, що відповідач має активний рахунок в ING Bank N.V. (Нідерланди), на якому акумулюється основна частина його доходів, що приховується відповідачем, однак має важливе значення для встановлення його матеріального стану і впливає на наслідки розгляду даної справи. Додатково представник позивачки вказує, що раніше відповідна інформація була не відома стороні позивача, оскільки наявна лише у документах отриманих в порядку виконання ухвали суду від 30.03.2026 року, а також сторона позивачів позбавлена самостійна отримати відповідні докази, оскільки заявлена до витребування інформація належить до банківської таємниці за законодавством Нідерландів.
16.06.2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Ярмоловича О.Є. надійшли письмові заперечення на зазначене клопотання, в яких останній просить суд залишити без задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про витребування доказів шляхом надання судового доручення, з підстав пропуску строку на звернення з відповідним клопотанням.
У судовому засіданні призначеному на 17.06.2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Іванова Г.С. підтримала заявлене клопотання, просила суд його задовольнити, одночасно заявляючи клопотання про поновлення процесуального строку на звернення з даним клопотанням.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ярмоловича О.Є. в судовому засіданні призначеному на 17.06.2026 року заперечував проти задоволення вказаного клопотання та просив суд залишити його без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, судом в судовому засіданні 17.06.2026 року було ухвалено задовольнити клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Іванової Г.С. та поновлено процесуальний строку на звернення до суду з клопотання про витребування доказів шляхом надання судового доручення.
Щодо розгляду клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Іванової Г.С. про витребування доказів шляхом надання судового доручення, суд дослідивши вказане клопотання, заслухавши пояснення представників сторін по справі, оглянувши матеріали справи, перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
У відповідності до положень ч.1 ст. 244 та ч.4 ст.259 ЦПК України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 22.06.2026 року о 13 год. 15 хв. для постановлення ухвали, що оформлюються окремим документом.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до положень статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Частиною 1 статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Приймаючи заявлені стороною позивача вимоги про зміну способу стягнення аліментів шляхом стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі на двох дітей, за наслідком чого предметом дослідження є матеріальне становище платника аліментів та його спроможність сплачувати аліменти у заявленому до стягненні розмірі, суд вважає встановленим, що заявлена до витребування представником позивача у клопотанні інформація і докази, пов`язані з предметом позову ОСОБА_1 , входять до предмета доказування у даній справі, а їх витребування буде сприяти повному, всебічному та об`єктивному розгляду справи.
Розглядаючи дане клопотання, судом також враховується, що у відповідності до приписів статті 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Предметом позову в даній справі є зміна способу стягнення аліментів на двох дітей: неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак стосуюється прав та інтересів дітей, за наслідком чого витребування доказів, які мають важливе значення для розгляду даної справи, необхідно для захисту малолітньої і неповнолітньої осіб.
Суд бере до уваги, що заявлені стороною позивача до витребування докази і інформація не перебувають у розпорядженні позивача, стосуються банківської таємниці, а їх витребування можливе на підставі судового рішення, у зв`язку з чим подання зазначеного клопотання представником позивача не свідчить про зловживання правом.
Судом враховується, що мета процесуального механізму витребування доказів є допомогти сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов`язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.
При цьому Європейський суд зауважив, що національні суди, застосовуючи процесуальні норми, повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
На підставі вищевикладеного, враховуючи предмет позовної заяви, пояснення сторін по справі, значення справи для сторін, виходячи як з найкращих інтересів малолітньої і неповнолітньої осіб, суд вважає, що заявлені до витребування докази входять до предмету доказування в даній справі, а також є необхідними для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, належного захисту прав та інтересів дітей сторін по справі, за наслідком чого клопотання сторони позивача про необхідність витребування доказів є обґрунтованим та наявні підстави для витребування заявлених до витребування доказів.
Судом враховується, що заявлені до витребування докази підлягають витребуванню у суб`єкта, який розташуванні на території іноземної держави, а саме ING Bank N.V., яка розташована в Королівстві Нідерланди, за адресою: Bijlmerdreef 106, 1102 CT Amsterdam, Netherlands, SWIFT: INGBNL2AXXX, що свідчить про необхідність надання судового доручення щодо збирання доказів, що обумовлено наступним.
Відповідно до ст.87 ЦПК України, суд, який розглядає справу або заяву про забезпечення доказів, в разі виникнення потреби в збиранні доказів за межами його територіальної юрисдикції доручає відповідному суду вчинити певні процесуальні дії. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з`ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, зокрема перелік питань, поставлених учасниками справи та судом свідку.
Згідно зі ст.498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Частиною 3 ст.499 ЦПК України передбачено, що судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.80 Закону України «Про міжнародне приватне право», у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
У рамках Гаазької конвенції з питань цивільного процесу від 01 березня 1954 року Україна має отримувати допомогу, зокрема, від таких країн: Аргентина, Австрія, Білорусь, Бельгія, Боснія и Герцеговина, Китай (адміністративна область Макао), Хорватія, Македонія, Кіпр, Чехія, Данія, Єгипет, Фінляндія, Франція, Германія, Угорщина, Ізраїль, Італія, Японія, Латвія, Люксембург, Марокко, Нідерланди (королівство у Європі), Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Суринам, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Вірменія, Ватикан, Киргизія, Ліван, Молдова, Узбекистан.
Відповідно до статті 1 Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 року, положення якої застосовується у тому числі у відносинах України з Королівством Нідерланди, у цивільних або комерційних справах судовий орган Договірної Держави може відповідно до положень законодавства цієї Держави шляхом надіслання судового доручення звернутися до компетентного органу другої Договірної Держави з проханням отримати докази або провести інші процесуальні дії.
Згідно зі ст. 2 Конвенції від 18.03.1970 року, Договірна Держава призначає Центральний Орган, який зобов`язується отримувати судові доручення, що надходять від
судових органів іншої Договірної Держави, і передавати органу, компетентному їх виконати. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом. Доручення надсилаються Центральному Органу Держави виконання без посередництва будь-якого іншого органу цієї держави.
Статтею 4 Конвенції передбачено, що судове доручення складається мовою запитуваного органу або супроводжується перекладом на цю мову. Однак, Договірна Держава приймає доручення також англійською чи французькою мовою або з перекладом на одну з цих мов, якщо вона не зробила застереження на підставі статті 33. Договірна Держава, яка має більш ніж одну офіційну мову і не може в зв`язку з умовами внутрішнього законодавства приймати доручення однією з цих мов на всій території, шляхом подання заяви визначає мову, якою повинно бути складено або перекладено доручення у певних частинах її території. В разі недотримання умов такої заяви без поважної причини витрати по перекладу належною мовою покриваються запитуючою Державою. Договірна Держава шляхом відповідної заяви може визначити інші, ніж зазначені в попередніх частинах, мову або мови, якими доручення повинно бути надіслано до її Центрального Органу. Справжність будь-якого перекладу, що додається до доручення, повинна бути засвідчена дипломатичним службовцем або консульським агентом, або перекладачем під присягою, або будь-якою іншою особою, яка має такі повноваження в будь-якій Державі.
У відповідності до Закону України « Про приєднання України до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах», Україна приєдналась до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах (995_922), укладеної 18 березня 1970 року в м. Гаага, з такими заявами і застереженнями, у тому числі Україна заявила, що: відповідно до статті 2 Конвенції Центральним органом України є Міністерство юстиції України.
Порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій, а також клопотань про визнання і виконання судових рішень на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах визначено Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54 (далі Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 за № 573/15264.
Згідно з п.1.7, 1.8, 1.9 Інструкції, суди України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через міжрегіональні управління та Міністерство юстиції України. Міжрегіональні управління взаємодіють з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах (далі - Центральний орган України). Мін`юст відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" забезпечує дотримання та виконання в Україні зобов`язань, взятих за міжнародними договорами з питань надання правової допомоги у цивільних справах; стежить за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для України, і за виконанням іншими сторонами вказаних міжнародних договорів їхніх зобов`язань.
Пунктом 1.12 Інструкції врегульовано, що Суди України: 1.12.1. Складають доручення та направляють їх в установленому порядку для виконання в іноземній державі.; 1.12.2. Забезпечують виконання іноземних доручень та розгляд іноземних клопотань відповідно до міжнародних договорів України, Цивільного процесуального кодексу України, інших актів законодавства України.; 1.12.3. Готують інформацію та складають документи за результатами виконання іноземних доручень, розгляду іноземних клопотань.; 1.12.4. Видають документи, необхідні для складання клопотання заінтересованої особи, відповідно до міжнародного договору України або цієї Інструкції, а також надсилають у порядку, установленому міжнародним договором України, клопотання разом з пакетом документів для розгляду іноземними судами.
Відповідно до п.2.1, п.п.2.1.1. Інструкції, У разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном. Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.
Згідно з п.2.3 розділу ІІ Інструкції, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України.
Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.
Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.
Витрати, пов`язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому статтею 139 Цивільного процесуального кодексу України.
Переклад здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України згідно із статтею 75 Цивільного процесуального кодексу України, або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.
Відповідно до п. 7.3 цієї Інструкції, доручення суду України на підставі Конвенції про отримання доказів надсилається через Мін`юст, який переправляє його центральному органу, визначеному відповідною державою відповідно до статті 2 Конвенції.
Враховуючи наведене та у зв`язку з тим, що суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача Кусенко Л.О. в необхідності витребування заявлених до витребування доказів від ING Bank N.V., яка перебуває на території Королівства Нідерланди, суд вважає наявними підстави для звернення з відповідним судовим дорученням щодо збирання доказів до компетентного органу Королівства Нідерланди про надання правової допомоги в рамках Гаазької Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 року.
Також суд зазначає, що з урахуванням вищевикладених положень законодавства та Конвенції, судове доручення підлягає скерування через Міністерство юстиції України для передачі дипломатичними каналами до компетентного органу Королівства Нідерланди з метою витребування від іноземної компанії ING Bank N.V. відповідних доказів необхідних для розгляду даної справи, що буде сприяти повному, всебічному та об`єктивному її розгляду.
Крім того, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне покласти на позивача, як ініціатора відповідного клопотання, обов`язок з надання до суду нотаріально посвідченого перекладу складеного судом судового доручення, з необхідними до нього документами, на мову запитуваної держави, якою є нідерландська мова, у двох примірниках.
Приймаючи вищевикладене в цілому, суд вважає клопотання представника позивача обґрунтованим та підлягаючим задоволенню частково у вищевикладений спосіб.
Керуючись ст. 1, 2, 13, 75, 76-81, 87, 139, 352-354, 498 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Іванової Ганни Степанівни про витребування доказів шляхом звернення зі судовим дорученням - задовольнити частково.
Доручити компетентному органу Королівства Нідерланди витребувати з банківської установи ING Bank N.V. (Bijlmerdreef 106, 1102 CT Amsterdam, Netherlands, SWIFT: INGBNL2AXXX ) наступні докази (інформацію): відомості щодо наявності у громадянина - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване місце проживання в Україні: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) банківських рахунків відкритих в ING Bank N.V. у період з 01.01.2022 року по день надання відповіді, та у разі їх наявності, надати відомості про рух коштів по відповідним рахункам, із наданням інформації про суми надходжень/зарахувань коштів, їх джерела, суми платежів, їх призначення, суми внесення та зняття готівки.
Судове доручення, з необхідними до нього документами, направити через Міністерства юстиції України до компетентного органу Королівства Нідерланди для виконання.
Усі зібрані при виконанні цього доручення матеріали направити на адресу Київського районного суду міста Одеси: 65080, Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Варненська, 3-Б, суддя Калініченко Л.В.
У разі неможливості виконання доручення, повідомити про обставини, які перешкоджають його виконанню.
Витрати з виконання судового доручення покласти на позивача - ОСОБА_1 .
Зобов`язати позивача ОСОБА_1 надати до суду у двох примірниках нотаріально посвідчений переклад на нідерландську мову судового доручення складеного судом, з необхідними до нього документами, протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання відповідних документів для перекладу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали суду складено 22.06.2026 року.
Головуючий Л. В. Калініченко