Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/15425/25
Провадження № 2-во/357/104/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" червня 2026 р. суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київсьої області Бебешко М. М. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника відповідача ОСОБА_1 , про виправлення описки в додатковому рішенні, -
В С Т А Н О В И В:
29 травня 2026 року додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області заяву представника відповідача - ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового судового рішення, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн. В задоволенні решти вимог - відмовлено.
03 червня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_1 в якій просив виправити описки допущені в мотивувальній частині Додаткового Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2026 року по справі №357/15425/25, а саме: у реченні: «Оцінивши докази надані представником відповідача суд дійшов висновку про їх доведеність розміру витрат на правову допомогу, понесених позивачем» замінити слово «позивачем» на слово «відповідачем». у реченні: «Суд вважає, що визначена відповідачем сума понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 39 200,00 грн …» замінити зазначену невірно суму «39 200,00 грн» на вірну суму «39 300,00 грн».
Відповідно до ч.1, 2 ст.269 ЦПК України - суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17 зазначив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
В пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.
Питання про внесення виправлень у судове рішення здійснюється в порядку письмового провадження, оскільки учасники справи не повідомлялися.
Враховуючи, що описки, зазначені представником відповідача не стосуються істотних обставин, не можуть вплинути на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви.
Керуючись ч.13 ст.7, ст.260, 269 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Суддя М. М. Бебешко