ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/6165/26
провадження № 2-о/753/279/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" червня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Каліушко Ф.А., вивчивши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» було сформовано заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 дану справу визначено за суддею Каліушком Ф.А.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.03.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання ним даної ухвали для усунення визначених у ній недоліків.
На виконання вимог вищевказаної ухвали суду від 18.03.2026 заявнику необхідно було надати до суду уточнену заяву, вказавши в ній відомості про заінтересовану особу з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, додати докази звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо реалізації права на пенсійне забезпечення, відповідну відмову у вчиненні дії, зокрема оцифруванні трудової книжки та ідентифікації особи, а також докази направлення уточненої заяви про встановлення факту та доданих до неї документів на адресу заінтересованої особи.
Так, вищевказана ухвала суду від 18.03.2026 була направлена заявнику ОСОБА_1 до електронного кабінету в ЄСІТС.
Відповідно до довідок Дарницького районного суду м. Києва, заявник отримав ухвалу суду про залишення позову без руху 07.06.2026.
Частиною шостою статті 14 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 14 ЦПК України).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Пунктом 17 Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пункту 36 Положення після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
Пунктом 2 частини 6 статті 272 ЦПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Як було зазначено вище, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18.03.2026 заявник отримав 07.06.2026, а відтак останнім днем для усунення зазначених у ній недоліків, з урахуванням вихідних днів, було 12.06.2026. Водночас, станом на 15.06.2026 недоліки заяви усунені не були, зокрема, до суду не надано уточнену заяву, разом з вказаними в ній відомостями про заінтересовану особу з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, доказів звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо реалізації права на пенсійне забезпечення, відповідну відмову у вчиненні дії, зокрема оцифруванні трудової книжки та ідентифікації особи, а також доказів направлення уточненої заяви про встановлення факту та доданих до неї документів на адресу заінтересованої особи.
За приписами ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, у тому числі цікавиться рухом справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини зазначав, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин вважаю, що заява підлягає поверненню заявнику.
Згідно з частиною 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
СУДДЯ: Федір КАЛІУШКО