Номер провадження 2-о/754/411/26
Справа № 754/11016/26
У Х В А Л А
Іменем України
22 червня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., перевіривши виконання вимог ст.ст.315-318 ЦПК України при поданні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, -
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду міста Києва суду з вище зазначеною заявою.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 ЦПК України)
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
При цьому, як роз`яснено в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, судам слід мати на увазі, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатись у порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, за участю заявників і заінтересованих осіб.
Встановлено, що заява не відповідає вимогам ст.ст. 294, 315-318 ЦПК України.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У відповідності до ч. 1 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Слід зауважити, що заявницею на підтвердження факту смерті батька ОСОБА_2 надано до матеріалів заяви копію паспорта ОСОБА_2 , докази родинних зв`язків з останнім, а також копію свідоцтва про смерть, виданого органом окупаційної влади, при цьому жодних медичних документів заявницею надано не було.
Зокрема відсутня медична документація, а саме оригінал або засвідчена копія лікарського свідоцтва про смерть, з відображенням інформацію про факт смерті особи у певний час, місце смерті та причину смерті громадянина України ОСОБА_2
повідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є:
а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;
б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;
в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма N 106-о), затвердженої Наказом МОЗ України від 8 серпня 2006 року №545, для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану видається лікарське свідоцтво про смерть.
Відповідно до п. 2.2. Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106-о) лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.
Слід також врахувати позицію Верховного Суду, у постановах від 26.04.2023 у справі №337/3725/22 та від 29.03.2023 у справі №653/8033/22 де вказано, що підставою для встановлення факту смерті, зокрема й на підставі ст. 317 ЦПК України є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Такими доказами можуть бути письмові докази, речові докази, висновки експертів, довідки про смерть, тощо.
Зважаючи на вищевикладене, заявницею не надано до заяви про встановлення факту смерті лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о) громадянина України ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ювілейне, Херсонської області, Україна. Водночас, відсутність вказаного медичного документу унеможливлює встановлення юридичного факту смерті особи в разі відмови у проведенні державної реєстрації смерті відділом державної реєстрації актів цивільного стану.
Зважаючи на викладене, заявниці необхідно визначитись з належним способом захисту, та надати уточнену редакцію заяви.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення заяви без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Вище викладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 185, 317, 353 ЦПК України, -
П О С Т А Н О И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті- залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків терміном у 3 (три) дні з моменту отримання копії ухвали суду.
На виконання даної ухвали суду заявнику подати відповідну заяву через канцелярію суду, або направити засобами поштового зв`язку протягом визначеного строку.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Саламон О.Б.