ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 362/2711/26
Провадження № 2/362/4025/26
У Х В А Л А
"15" червня 2026 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви Моторне (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,
в с т а н о в и в:
Представник Моторно (транспортного) страхового бюро України - Рудьківський С.А. звернувся в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь МТСБУ 23 609,38 грн. шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судовий збір в розмірі 3328,00 грн.
Перевіривши позовну заяву, суд прийшов до наступного висновку.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.05.2026 року позовну заяву Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою залишено без руху, оскільки в порушення ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб належним чином засвідчених згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України та п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. Саме ДСТУ 4163:2020, оскільки наданий пакет всіх документів у копіях, який прошитий із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника, що позбавляє суд направити другий екземпляр позовної заяви із додатками відповідачу, після розшиття другий екземпляр буде належним чином не засвідчений та надано строк для усунення зазначених недоліків.
10.06.2026 року на виконання ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.05.2026 року, до суду надійшла заява щодо усунення недоліків.
Однак, недоліки наведені в ухвалі суду від 22.05.2026 року в повному обсязі усунуті не були, зокрема: не надано другого екземпляру із додатками належним чином засвідчених доказів для відповідача.
Порядок засвідчення копій документів також визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», ДСТУ 4163:2020», затверджений наказом ДП «УкрНДНЦ» від 01.07.2020 № 144, відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, від 27 вересня 2021 року № 5026/886/2012, незасвідчені копії документів визнаються недопустимими доказами.
Суд звертає увагу, що прошивання всього пакету документів, і наклеювання засвідчувального напису на нитку, якою прошито пакет всіх документів не відповідає п. 5.26 саме діючого ДСТУ 4163:2020, що позбавляє суд направити його відповідачу, після його розшиття та буде не відповідати вимогам п. 2 ст. 95 ЦПК України.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Відповідно до ч. 7 ст. 14 ЦПК України, особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно до положень п.2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи та отримання судом повідомлення про це, вважається належним врученням відповідного процесуального документу.
Тому, суд вважає заявника повідомленим належним чином про залишення його заяви без руху.
У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством, для вручення заявнику копії ухвали суду про залишення заяви без руху.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України".
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.
Підстав для продовження строку для усунення недоліків, передбачених ст. 127 ЦПК України не встановлено, оскільки останній не може бути продовжений з ініціативи суду і підлягає продовженню, за наявності підстав, виключно за клопотанням сторони або іншої особи, яка не встигла вчинити певну процесуальну дію.
З огляду на те, що заявник не виконав всі зазначені в ухвалі суду недоліки, а суд позбавлений можливості самостійно їх виконати, суд приходить до висновку, що заява підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків заявник має право повторно звернутися до суду із вказаною заявою, суддя вважає за необхідне заяву визнати неподаною та повернути заявнику, в зв`язку з не усуненням недоліків та роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 175-177, 185, 293, 310-311 ЦПК України, суддя,
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву Моторне (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою - вважати неподаною і повернути заявнику.
Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко