ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
про залишення позовної заяви без розгляду
18 червня 2026 року м. Ужгород № 260/1092/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.;
та осіб, які беруть участь у справі:
позивач - не з`явився;
представник позивача - не з`явився;
представник відповідача 1 - Ланін А.В.;
представник відповідача 2 - не з`явився;
представник відповідача 3 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправним та скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Буташ Микола Миколайович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якому просить:
Визнати протиправними дії представників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.02.2026 року про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію наказу, на підставі якого ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації 17.02.2026 року;
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.02.2026 року №171-ОС про зарахування ОСОБА_1 у списки особового складу;
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 звільнити ОСОБА_1 з військової служби, у зв`язку із його незаконним призовом під час мобілізації.
Визнати протиправними дії представників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.02.2026 року про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію наказу, на підставі якого ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації 17.02.2026 року;
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.02.2026 року №171-ОС про зарахування ОСОБА_1 у списки особового складу;
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 звільнити ОСОБА_1 з військової служби, у зв`язку із його незаконним призовом під час мобілізації.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 року задоволено клопотання позивача про залучення до участі у даній справі відповідача та зміну процесуального статусу третьої особи, а саме залучено до участі у справі №260/1092/26 в якості відповідача 2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) та змінено процесуальний статус ІНФОРМАЦІЯ_3 у справі №260/1092/26 із третьої особи на відповідача 3.
Розгляд справи відкладено на 30.04.2026 року на 14 год. 00 хв.
30.04.2026 року розгляд справи відкладено на 26.05.2026 року, у зв`язку із заявленим клопотанням представника позивача про ознайомлення із відзивом відповідача 2.
26.05.2026 року розгляд справи відкладено на 18.06.2026 року, у зв`язку з першою неявкою позивача та представника позивача.
Повістка про виклик на 18.06.2026 року доставлена в електронний кабінет позивача 27.05.2026 року, про що в матеріалах справи міститься довідка (а.с. 187) та враховуючи те, що представник позивача не зареєстрований в електронному суді, надіслана засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомлення про вручення на його поштову адресу, зазначену у позовній заяві, однак повернута до суду з відміткою "адресат відсутній".
Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення судового засідання позивач (представник) у судове засідання 18.06.2026 року не з`явився.
Таким чином, суд констатує, що позивач (представник) не з`явився у судове засідання 26.05.2026 року та повторно 18.06.2026 року.
Разом з тим, у судове засідання не з`явилися представники відповідачів 2 та 3.
Суд розглянувши питання щодо повторної неявки позивача у судове засідання, керуючись приписами КАС України, приходить до наступного висновку.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов`язані: з`являтися в судове засідання за викликом суду.
Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За матеріалами справи судом встановлено, що у судове засідання, призначене на 26.05.2026 року та 18.06.2026 року позивач (представник) не прибув. Про дату, час та місце судового засідання був повідомленим належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа та поштове повідомлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.
Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об`єктивних причин.
З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 205 вказаного Кодексу, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Отже, у даному випадку позивач (представник), який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув два рази, не надавши заяву про розгляд справи без його участі та не повідомивши суд про причини неявки.
Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії»). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач (представник), будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Крім викладеного суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2019 року по справі №9901/949/18.
«В аспекті наведеного суд першої інстанції зазначив, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача (представника) про призначення судового засідання як на 26.05.2026 року, так і на 18.06.2026 року, повторне після відкладення розгляду справи неприбуття його в судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, а також з огляду на те, що представник ІНФОРМАЦІЯ_5 на розгляді справи по суті не наполягав, а представник позивача сам заявиляв клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із ознайомленням відзиву на позовну заяву, та після заявленого клопотання та залучення до участі у справі відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_6 позовним вимог до останнього так і не заявив, враховуючи повторною неявкою, суд приходить до переконання про залишення даної позовної заяви без розгляду.
Разом з тим, суд вказує на те, що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Відтак, правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і залишити її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не зреагував на подані відповідачами клопотання, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідачі щодо нього чинили протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою незацікавленість до вирішення спору.
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, суд роз`яснює позивачеві (представнику), що останній не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеним позовом з огляду на положення ч. 4 ст. 240 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 205, 229, 240, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Копію ухвали направити (надати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.06.2026 року.
Суддя С.А. Гебеш