ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення заяви
22 червня 2026 року м. Ужгород № 260/5384/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши заяву позивача в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 27.12.2024 та з 01.03.2025.
11 червня 2026 року позивач звернувся до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області при виконанні судового рішення від 30.03.2026 у справі 260/5384/25, у якій просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, вчинені на виконання рішення суду у справі №260/5384/25, які полягають у невиплаті позивачу поточної пенсії за червень 2026 року у повному перерахованому розмірі (20 359,94 грн) та застосуванні до поточних виплат Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 821.
2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вжити заходів щодо усунення причин порушення рішення суду, а саме: негайно виплатити позивачу різницю недоотриманої пенсії за червень 2026 року та в подальшому здійснювати щомісячну виплату поточної пенсії у повному перерахованому розмірі.
3. Постановити окрему ухвалу щодо Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за фактом умисного невиконання судового рішення.
Розглянувши заяву позивача, подану в порядку статті 383 КАС України, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або про порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частина друга цієї статті встановлює обов`язкові вимоги до змісту такої заяви, зокрема вона повинна містити: відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформацію про хід виконавчого провадження.
Аналіз зазначених вище норм частини 2 статті 383 КАС України свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а та від 27.06.2019 у справі № 807/220/18, від 20.01.2021 у справі № 640/1364/19.
Судом встановлено, що подана заява не відповідає вимогам статті 383 КАС України, оскільки не містить відомостей, прямо передбачених пунктами 6, 7, 8 частини другої цієї статті, а саме: відомостей про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження, інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження.
Відсутність зазначених відомостей унеможливлює перевірку судом дотримання заявником установлених законом умов звернення в порядку статті 383 КАС України, зокрема щодо стадії виконання судового рішення та меж судового контролю за його виконанням.
За змістом частини п`ятої статті 383 КАС України, якщо заява відповідає вимогам цієї статті, вона підлягає розгляду та вирішенню протягом десяти днів. Натомість у разі невідповідності заяви зазначеним вимогам така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала може бути оскаржена.
Суд також враховує, що за змістом частини шостої статті 383 КАС України ухвала про залишення заяви без задоволення постановляється за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, тобто за наслідками розгляду належно оформленої заяви по суті.
За наявності підстав для задоволення такої заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України. Отже, у випадку формальної невідповідності заяви вимогам частини другої статті 383 КАС України суд не переходить до оцінки доводів заявника по суті, а вирішує питання про її повернення.
Відтак, оскільки подана позивачем у порядку статті 383 КАС України заява не відповідає встановленим вище вимогам, тому вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 293-295, 383 КАС України, суд -
У Х В А Л И В :
Заяву позивача, подану у порядку ст. 383 КАС України - повернути заявнику з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя М.М. Луцович