Справа № 420/43282/25
У Х В А Л А
22 червня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши заяву представника НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про залишення без розгляду адміністративного позову по справі №420/43282/25,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 31.12.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 прикордонний загін військова частина НОМЕР_2 ) яка полягає у не застосуванні при нарахуванні ОСОБА_1 індексації за період з 01.01.2016 року по 01.09.2016 року коефіцієнтів індексації, що відповідають місяцю підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.
2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( НОМЕР_1 прикордонний загін військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та доплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.09.2016 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.
Ухвалою судді від 05.01.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що вказаний адміністративний позов НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України не визнає.
Також від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
Вирішуючи заяву представника відповідача суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин № 2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини 1 та 2 ст.233 КЗпП України викладені у такій редакції: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті; із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Велика палата Конституційного Суду України 11 грудня 2025 року розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України та ухвалила Рішення № 1-р/2025 у якому наголошується, що установлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову по справі №420/43282/25.
Керуючись ст.ст.205, 240-245, 248, 256, 295 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про залишення без розгляду адміністративного позову по справі №420/43282/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко