РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
О К Р Е М А У Х В А Л А
22 червня 2026 року м. Рівне Справа №460/14957/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовом:
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненської області) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.
Рішенням від 31.10.2025, яке набрало законної сили 20.02.2026, позов задоволено.
29.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі №460/14957/25, яка обґрунтована тим, що при виконанні судового рішення від 31.10.2025 відповідач провів нарахування доплати до пенсії за понаднормовий стаж відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII), починаючи з 21.02.2025. Проте, виплата вказаної доплати не здійснюється. Крім того, позивач зауважила, що відповідачем в подальшому не враховується зміна заробітної плати для обчислення пенсії. З огляду на вказане, позивач вважає, що при виконанні рішення суду відповідач діяв недобросовісно, всупереч судовому рішенню та не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заява відповідає вимогам ч. 2 ст. 383 КАС України та подана у строк, встановлений ч. 4 ст. 383 КАС України.
На виконання вимог абзацу 2 частини третьої статті 383 КАС України позивач долучив до заяви доказ її надсилання ГУ ПФУ в Рівненській області.
Відповідач пояснень суду не надав.
Підстави для повернення заяви відсутні (абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 383 КАС України суд розглянув заяву в порядку письмового провадження.
При вирішенні заяви суд врахував таке.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Відтак, суд має з`ясувати, чи були оскаржувані дії пов`язані з виконанням судового рішення (продовжуючим правопорушенням), чи є самостійним предметом спору (новим правопорушенням).
Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 №520/11829/17 (№К/9901/51263/18) (п.34).
Судом встановлено, що рішенням суду у справі №460/14957/25 зобов`язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 21.02.2025 пенсії за віком, встановивши доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1% заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017, з урахуванням виплачених сум.
Таким чином, вказаним судовим рішенням достеменно встановлено спосіб його виконання.
В квітні 2026 року представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою щодо виконання рішення суду у справі №460/14957/25.
Листом від 23.04.2026 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило, що на виконання рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії та у зв`язку з цим з 21.02.2025 до пенсії встановлено доплату за понаднормовий стаж в розмірі 1% заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, визначеної відповідно до статті 40 Закону) за кожен рік роботи понад 15 років, тобто за 29 років - 3243,71 грн (11185,22 грн - заробітна плата х 29%). Після вищезазначеного перерахунку розмір пенсії позивача становить з 21.02.2025 в сумі 10658,77 гpн, з 01.03.2025 - 11226,89 грн, з 01.01.2026 - 11460,89 грн, з 01.03.2026 - 12127,39, в тому числі 3243,71 грн - доплата за понаднормовий стаж, встановлена на виконання рішення суду у справі №460/14957/25. Доплата до пенсії по проведеному перерахунку на виконання вказаного судового рішення за період з 21.02.2025 по 30.04.2026 становить 38019,21 грн. Виплата пенсії на виконання судового рішення проводиться з урахуванням норм Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, в межах бюджетних асигнувань.
Як встановлено судом з рішень про перерахунок пенсії від 02.03.2026 №956060123236, розмір доплати до пенсії позивача за понаднормовий стаж з 21.02.2025 становить 3243,71 грн. Розмір пенсії з надбавками з 21.02.2025 становить 10658,77 грн, з 01.03.2025 - 11226,89 грн, з 01.01.2026 - 11460,89 грн, з 01.03.2026 - 12127,39 грн.
Разом з тим, згідно з довідкою про розмір призначеної та фактично виплаченої пенсії від 23.04.2026 №3723/05-16 помісячна виплата пенсії позивачу є значно меншою від нарахованої в тому ж місяці, а саме:
в лютому 2025 року нараховано щомісячну пенсію в сумі 8746,57 грн, а виплачено в сумі 7981,70 грн;
в березні - грудні 2025 року - нараховано 11226,89 грн щомісяця, виплачено - 8549,82 грн щомісяця;
в січні - лютому 2026 року - нараховано 11460,89 грн щомісяця, виплачено - 8839,98 грн щомісяця;
в березні - квітні 2026 року - нараховано 12127,39 грн щомісяця, виплачено - 9506,48 грн щомісяця.
Таким чином, після набрання законної сили рішенням суду у справі №460/14957/25 позивачу виплачується пенсія у меншому розмірі, аніж визначений після проведеного перерахунку на його виконання.
Такі дії органу Пенсійного фонду спрямовані на невиконання рішення суду 31.10.2025 у справі №460/14957/25.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Конституційний Суд України, розглядаючи справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п.43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. При цьому, добровільне виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є законодавчо встановленим обов`язком такого боржника.
Водночас, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.
Суд зауважує, що ст.1 Першого протоколу до Конвенції встановлено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Так, у рішеннях "Кечко проти України" (заява № 63134/00) і "Ромашов проти України" (заява № 67534/01) ЄСПЛ зазначив, що реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі "Кечко проти України" ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
У рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) і у справі "Бакалов проти України" (заява № 14201/02) ЄСПЛ також зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Таким чином, обмежене фінансування відповідача жодним чином не може впливати на право позивача на отримання пенсії у належному розмірі після проведеного на виконання судового рішення перерахунку.
У цій справі судом встановлено, що остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення, ухвалене на користь позивача, залишається невиконаним, що свідчить про порушення права позивача на виконання судового рішення без зайвих затримок та становить втручання у його право на мирне володіння присудженими грошовими коштами.
Наявність у позивача права на отримання відповідних виплат встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили. Вказане право не заперечується відповідачем. Тому це право не може бути скасоване з підстав відсутності фінансування такого виду виплат з державного бюджету.
Крім того, ігнорування судових рішень, які набрали законної сили, з боку органу Пенсійного фонду України у сфері функціональних правовідносин порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову, що закріплено у ст. 6 Конституції України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій органу Пенсійного фонду при виконанні судового рішення у справі №460/14957/25, оскільки у такий спосіб суб`єкт владних повноважень сприяє тривалому порушенню права позивача на соціальний захист та належний рівень життя, яке гарантоване статтею 46 Конституції України та відновлене у судовому порядку.
Суд також враховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, яке набрало законної сили 08.06.2026, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".
При ухваленні вказаного рішення суд дійшов висновку, що "…оспорювана постанова №821 прийнята поза межами повноважень Кабінету Міністрів України, оскільки встановлює спеціальний порядок виконання судових рішень, не передбачений законами України; суперечить конституційному принципу обов`язковості судових рішень та праву на ефективний судовий захист; прийнята з порушенням обов`язкових процедурних вимог Регламенту Кабінету Міністрів України. При цьому мета прийняття підзаконного нормативного акта не дотримана, а сам акт не виконує функцію деталізації нормативно-правових актів вищої юридичної сили та суперечить їм".
Частиною другою статті 264 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 втратила чинність з 08.06.2026, а відтак не підлягає застосуванню органом Пенсійного фонду.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, здійснюючи виплату позивачу пенсії у розмірі меншому за фактично нарахований, ГУ ПФУ в Рівненської області порушено положення статей 46 та 129-1 Конституції України, статей 14 та 370 КАС України, статті 56 Закону №796-ХІІ.
Відтак, заява позивача в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо заяви позивача в частині питання правильності подальшого обчислення вищевказаної доплати до пенсії з урахуванням зміни показників заробітної плати, суд зазначає таке.
В заяві, поданій в порядку статті 383 КАС України, позивач вказала, що, виконуючи рішення суду в цій справі, відповідач зобов`язаний був здійснити перерахунок пенсії з урахуванням зміни показників заробітної плати, однак відповідачем в подальшому (після 21.02.2025) не враховується зміна заробітної плати для обчислення пенсії.
Суд зауважує, що предметом судового розгляду у справі №460/14957/25 була перевірка правомірності поведінки ГУ ПФУ в Рівненській області щодо невстановлення позивачу доплати до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1% заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 11.10.2017 та підтвердження наявності у позивача права на таку доплату до пенсії.
При цьому, питання з якого показника середньої заробітної плати повинен здійснюватись обрахунок вищевказаної доплати до пенсії, а тим більше з урахуванням зміни показників такої середньої заробітної плати, не були предметом судового розгляду у цій судовій справі.
Крім того, фактично обставини, на які звертає увагу позивач, виникли в часі пізніше, поза межами періоду спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дії органу Пенсійного фонду щодо неправильного обрахунку відповідачем доплати до пенсії позивача за понаднормовий стаж як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС з урахуванням зміни показника середньої заробітної плати, з якого обчислюється пенсія, за кожен повний рік роботи понад 15 років, що передбачено ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 11.10.2017, після 21.02.2025 не пов`язані з виконанням рішення суду у справі №460/14957/25, а тому не можуть бути підставою для звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України у цій судовій справі.
Згідно з частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постановити окрему ухвалу про виявлені порушення закону, яку довести до відома суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в частині виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі меншому за фактично нарахований на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі №460/14957/25, а зокрема без урахування встановленої з 21.02.2025 доплати до пенсії за понаднормовий стаж відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції, чинній до 11.10.2017.
Для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню закону, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії, нарахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі №460/14957/25, з урахуванням встановленої з 21.02.2025 доплати до пенсії за понаднормовий стаж відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 11.10.2017, у розмірі, не меншому за фактично нарахований.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомити Рівненський окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, у тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали.
Заяву ОСОБА_1 в іншій частині залишити без задоволення.
Копію ухвали надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області для виконання.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання).
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повна ухвала складена 22 червня 2026 року.
Суддя Н.О. Дорошенко