ф
УХВАЛА
22 червня 2026 року
м. Київ
справа № 280/10260/23
адміністративне провадження № К/990/26881/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі №280/10260/23 за позовом Запорізької обласної прокуратури до Запорізької міської ради, Виконавчого комітету Запорізької міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальчуків», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури Черний Петро Анатолійович звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради, Виконавчого комітету Запорізької міської ради, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в частині невиконання вимог Закону України від 04.09.2008 № 500-VI «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків» стосовно прийняття у власність територіальної громади міста Запоріжжя гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати відповідачів вжити всіх передбачених Законом України від 04.09.2008 № 500-VI «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків» заходів, спрямованих на прийняття у власність територіальної громади міста Запоріжжя гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1 (згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294639223101, номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 6614962, «громадський будинок» літ.А-5 інв.№004, об`єкт нежитлової нерухомості).
25.12.2025 рішенням Запорізького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026, відмовлено в задоволенні позову.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції Перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко Олександр Анатолійович подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 10.06.2026.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
У касаційній скарзі зазначено, що вона подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.03.2026 у справі №520/21766/23 (пункт 37), від 22.10.2025 у справі №560/21804/23, від 26.10.2022 у справі №538/2185/14-ц, від 20.02.2018 у справі №917/553/17, від 26.11.2025 у справі №420/37042/24 (пункт 41), згідно з якими відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії, а у разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться у таких документах.
Також скаржник посилається на неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.07.2019 у справі №927/224/18 (пункт 83), відповідно до якого нездійснення реєстрації будівлі у виконавчому комітеті міської ради саме як гуртожитку не свідчить про те, що така будівля є нежитловою, а переведення будівлі з житлової (гуртожитку) у нежитлову можливе лише за рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування.
Крім того судом апеляційної інстанції не враховано усталену правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 (пункт 4.16), Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 539/5295/21 (пункт 46), від 06.10.2021 у справі №910/13574/20 (пункт 5.11), від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, від 17.04.2019 у справі №916/675/15 (пункт 7.26), від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, про те, що при дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття такого права з фактом його державної реєстрації.
В тексті касаційної скарги скаржник посилаючись на постанови Верховного Суду, акцентує увагу на витягах з них, однак не наводить обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у справах №520/21766/23, №560/21804/23, №538/2185/14-ц, №917/553/17, №420/37042/24, №927/224/18, №911/3594/17, №539/5295/21, №910/13574/20, №910/10987/18, №916/675/15, №925/1121/17 є подібними.
Посилання скаржника виключно на рішення Верховного Суду із зазначенням того, що викладені ним висновки не враховані судами попередніх інстанцій, самі по собі не доводять не врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Суд зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб`єктний склад, об`єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.
Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, та не викладення скаржником підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктами 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі №280/10260/23 за позовом Запорізької обласної прокуратури до Запорізької міської ради, Виконавчого комітету Запорізької міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальчуків», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова