УХВАЛА
22 червня 2026 року
м. Київ
справа №640/22579/19
адміністративне провадження №К/990/53192/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж. М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду адміністративної справи, за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2025 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025.
Відповідно до частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) з`ясовує склад учасників справи; 2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; 3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; 4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду установлено, що 24.12.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи № 640/22579/19 в судовому засіданні за його участі.
Крім того, 02.01.2026 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому, зокрема, заявлено клопотання про розгляд справи № 640/22579/19 за участі представника Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом адміністративної справи № 640/22579/19 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 28.09.2022 у справі № 140/1770/19.
Верховний Суд перевіряє в межах касаційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.
Фактичні обставини не є предметом цього касаційного провадження, а питання права не становлять особливої складності, за таких обставин характер спору не вимагає проведення публічного розгляду.
З огляду на наведене, зміст оскаржуваних судових рішень, характер спірних правовідносин у цій справі та межі перегляду судом касаційної інстанції, а також ураховуючи наявність лише клопотань скаржника і Офісу Генерального прокурора про розгляд указаної справи за їхньою участю, відсутність клопотання від іншого відповідача про розгляд справи за його участю, ураховуючи відповідну практику Європейського суду з прав людини, Суд дійшов висновку, що ця справа може бути розглянута в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Відтак, у задоволенні зазначених клопотань ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора належить відмовити.
У порядку, встановленому статтею 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 241, 248, 340, 345 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за їхньою участю.
Підготовчі дії по справі закінчити.
Вказану справу призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 23.06.2026, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко,
Суддя Верховного Суду