Номер провадження: 22-ц/813/7708/26
Справа № 522/21604/17
Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.
Доповідач Коновалова В. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
22.06.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Коновалової В.А. (суддя - доповідач), Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Риженко Дмитро Миколайович, про відвід суддів Одеського апеляційного суду Коновалової В.А., Назарової М.В., подану у цивільній справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Риженко Дмитро Миколайович,
на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2026 року
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , про визначення об`єкту нерухомого майна особистою приватною власністю, стягнення 1/2 вартості частки у статутному капіталі товариства, визнання спільним сумісним майном торгівельних контейнерів та їх поділ,
в с т а н о в и в:
Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 12 червня 2026 року клопотання представника відповідача адвоката Бондаренка І.О. про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , про визначення об`єкту нерухомого майна особистою приватною власністю, стягнення 1/2 вартості частки у статутному капіталі товариства, визнання спільним сумісним майном торгівельних контейнерів та їх поділ - задовольнив. Скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.07.2021 у справі №522/21604/17, шляхом скасування арешту з нерухомого майна, що зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2 відповідно до наступного переліку: 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 ; паркувальне місце АДРЕСА_2 ; паркувальне місце АДРЕСА_3 ; житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_4 ; земельна ділянка площею 0,0309 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер [номер приховано]:54:005:0119, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд; квартира АДРЕСА_5 ; квартира АДРЕСА_6 ; квартира АДРЕСА_7 ; квартира АДРЕСА_8 ; квартира АДРЕСА_9 ; нежиле горищне приміщення у будинку АДРЕСА_10 ; земельна ділянка площею 0,0413 га під №28 у дачному кооперативі «Комунстрой-1» на території Затоківської селищної ради м. Білгород-Дністровський Одеської області, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0126, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва; земельна ділянка площею 0,0492 га під №9 у дачному кооперативі «Комунстрой-1» на території Затоківської селищної ради м. Білгород-Дністровський Одеської області, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0107, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва.
Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Риженко Д.М., за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» звернувся з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 року головуючим у справі визначено суддю Коновалову В.А., членами колегії суддів: Назарову М.В., Карташова О.Ю.
22 червня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Риженко Д.М., за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» звернувся з заявою про відвід суддів Коновалової В.А., Назарової М.В.
В обґрунтування зазначеної заяви посилається на те, що визначені протоколом авторозподілу судової справи судді Коновалова В.А., Назарова М.В. вже брали участь у розгляді цієї ж цивільної справи та входили до складу колегії Одеського апеляційного суду, яка 12.05.2026 року ухвалила постанову за результатами апеляційного перегляду справи № 522/21604/17. Разом із тим, предметом апеляційного перегляду у даному провадженні є ухвала про скасування заходів забезпечення позову, мотивована набранням законної сили постановою Одеського апеляційного суду від 12.05.2026 року. Саме судді Назарова М.В. та Коновалова В.А. входили до складу колегії суддів, яка ухвалила зазначену постанову на яку подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Заявник зазначає, що під час розгляду даної апеляційної скарги судді Назарова М.В. та Коновалова В.А. фактично повинні будуть оцінювати правові наслідки власної постанови від 12.05.2026 року та вирішувати питання про достатність її існування як підстави для припинення забезпечувальних заходів. За таких обставин у сторони об`єктивно виникають сумніви щодо безсторонності складу суду, оскільки існує ризик того, що судді опиняються в ситуації, коли мають оцінювати наслідки власного попереднього рішення та обґрунтованість правових висновків, покладених в його основу.
У зв`язку з викладеним заявник вважає, що наявні обставини підпадають під дію пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України як такі, що викликають об`єктивні сумніви у безсторонності та неупередженості суддів Назарової М.В. та Коновалової В.А.
Розглянувши заяву про відвід суддів, апеляційний суд вважає її необґрунтованою з огляду на таке.
В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.
Положеннями ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Одеського апеляційного суду від 12.05.2026 року у складі: головуючого судді: Назарової М.В., суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В., у цивільній справі № 522/21604/17 (провадження № 22-ц/813/1694/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , про визначення об`єкту нерухомого майна особистою приватною власністю, стягнення 1/2 вартості частки у статутному капіталі товариства, визнання спільним сумісним майном торгівельних контейнерів та їх поділ, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня 2025 року змінено, зменшено стягнуту з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості виділеного спільного майна подружжя з 339000,00 грн до 169500 грн. В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишено без змін.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Зі змісту заяви про відвід суддів Назарової М.В. та Коновалової В.А. вбачається, що заявник посилається на те, що предметом апеляційного перегляду є питання забезпечення позову, яке безпосередньо пов`язане з реалізацією та наслідками судових рішень, ухвалених у цій справі, а тому вважає, що судді Назарова М.В. та Коновалова В.А. вже сформували правову позицію щодо спірних правовідносин між сторонами, що може створювати об`єктивне враження про наявність попередньо сформованого ставлення до спору.
Колегія суддів, звертає увагу, що у відповідності до ч. 3 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Разом із тим, до апеляційного суду скаржник звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2026 року, якою вирішено клопотання представника відповідача адвоката Бондаренка І.О. про скасування заходів забезпечення позову у справі № 522/21604/17.
Проте, звертаючись до суду із заявою про відвід суддів Назарової М.В., Коновалової В.А. заявник не навів підстав та не надав доказів, які б свідчили про зацікавленість суддів в розгляді справи або про наявність об`єктивних дійсних обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів.
Тобто, доводи заявника фактично зводяться до припущень щодо можливої упередженості і зацікавленості колегії суддів, та жодними доказами не підтверджуються.
Аргументи, якими ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Риженко Д.М., мотивує свою заяву про відвід суддів Назарової М.В. та Коновалової В.А. не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності суддів, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів.
Передбачених ст. 36, ст. 37 ЦПК України підстав, за яких судді Назарова М.В. та Коновалова В.А. не можуть розглядати цю справу і підлягають відводу, колегією суддів не встановлено.
Право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N33949/02, § 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).
Враховуючи наведені вище норми процесуального закону й те, що доводи про упередженість та необ`єктивність суддів у розгляді даної справи є вираженням суб`єктивної думки позивача і зводяться до його незгоди з ухваленим колегією суддів судовим рішенням в справі, що в силу вимог частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу судді у розумінні пункту 5 частини першої статті 36 цього Кодексу, а обставин, визначених статтею 37 ЦПК України, які б не допускали участь суддів у розгляді справи, не встановлено, тому колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, вирішення питання про відвід суддів за заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Риженко Д.М., підлягає передачі іншому судді, який не входить до даного складу суду і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Риженко Дмитро Миколайович, про відвід суддів Одеського апеляційного суду Коновалової В.А., Назарової М.В., визнати необґрунтованою і передати справу для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В.А. Коновалова
М.В. Назарова
О.Ю. Карташов