ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
22 червня 2026 року Справа № 160/14856/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
01 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/14856/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.
16 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано уточнену позовну заяву та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування коефіцієнтів зменшення пенсії в період з 01.01.2025 р. по 01.01.2026 р., визначених пунктом 1 постанови № 1 Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році», та щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним (граничним) розміром;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 нараховану йому пенсію в період з 01.01.2025 р. по 01.01.2026 р. без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених з 01.01.2025 р., визначених пунктом 1 постанови № 1 Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році».
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача.
Разом з уточненою позовною заявою подано заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовану посиланнями на історію взаємовідносин позивача та відповідача, а також твердженням про те, що строк звернення до суду з цим позовом не обмежено будь-яким строком.
Вирішуючи вказану заяву суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доводи позивача щодо обставин його обізнаності про порушення своїх прав судом також відхиляються, оскільки при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.08.2024 року у справі №520/31098/23.
Доводи позивача в цій частині не дають підстав для висновку що він як не знав, так і не міг знати про порушення своїх прав. Більш того, в даному випадку йдеться про обмеження розміру пенсії позивача, а не про порядок розрахунку такого розміру, при цьому як вказав сам позивач подібні правовідносини існували між сторонами раніше, а сам позивач з 2022 року користується професійною правничою допомогою, в зв`язку з чим слід критично оцінити доводи позивача про необізнаність про порушення своїх прав.
За змістом правових висновків, наявних у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 року у справі №620/7211/24, у спорах про здійснення періодичних виплат захисту підлягають права, порушені в межах строку звернення до суду. В свою чергу цей позов заявлено за період з 01.01.2025 року, тобто - в т.ч. за період, який перебуває за межами шестимісячного строку, що передує дню зверненню до суду (01.06.2026 року). Строк звернення до суду не пропущений в частині позовних вимог з 01.12.2025 року, на відміну від періоду з 01.01.2025 року по 30.11.2025 року.
Щодо посилань позивача про необмеженість строком звернення до суду спірних правовідносин суд зауважує, що норми ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вже неодноразово тлумачились Верховним Судом, в т.ч. Великою Палатою Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що пенсія позивача без обмеження максимальним розміром і не нараховувалась, в зв`язку з чим це нормативне положення є нерелевантним.
Подібне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 18.11.2025 року у справі № 160/10049/25, від 18.02.2025 року у справі №340/6832/24.
Отже, суд зазначає про неповажність підстав щодо поновлення строку звернення до суду та відмовляє в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути в частині позовних вимог за період з 01.01.2025 року по 30.11.2025 року.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 167, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду по справі 160/14856/26.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.01.2025 року по 30.11.2025 року - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві.
Роз`яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко