ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
22 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/39421/21
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Майстренко Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області, Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про змінити спосіб і порядок виконання судового рішення,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №240/39421/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 01.02.2012 по 29.03.2016, з 06.10.2016 по 20.03.2017 та з 27.11.2018 по 11.05.2021 у розмірах, розрахованих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов`язано Головне управління ДФС в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.11.2012 по 29.03.2016 року, з 06.10.2016 по 20.03.2017 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" та з 27.11.2018 по 11.05.2021 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених коштів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
03.06.2026 до Житомирського адміністративного окружного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду у цій справі, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення в зобов`язальній частині, а саме: стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області грошове забезпечення в сумі 430 765,95 грн.
Розгляд заяви призначено на 22.06.2026 о 14 год. 00 хв.
В судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Відповідачем подано заяву про розгляд справи без її участі.
Дослідивши доводи поданої заяви, наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі по тексту - Закон України №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Приписами статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Тобто з наведеного встановлено, що звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесені суттєві зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до змісту частин першої та третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Судом встановлено, що відповідачем на виконання судового рішення визначено, що сума грошового забезпечення за періоди з 01.11.2012 по 29.03.2016 року, з 06.10.2016 по 20.03.2017 та з 27.11.2018 по 11.05.2021 становить 430765,95 грн. Виплату нарахованої суми заборгованості боржником не здійснено з посиланням на відсутність відповідного фінансування коштів із державного бюджету.
З огляду на з`ясовані обставини, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №240/39421/21, яке набрало законної сили 10.06.2023, суб`єктом владних повноважень не виконано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, не виконав рішення в частині виплати нарахованих сум грошового забезпечення, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити шляхом стягнення з відповідача (боржника) зазначеної суми гошового забезпечення на користь стягувача.
З огляду на зазначене вище, заява підлягає задоволенню шляхом зміни способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №240/39421/21 на стягнення з Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення в сумі 430765,95 грн.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №240/39421/21 шляхом стягнення з Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, ЄДРПОУ 39459195) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення в сумі 430765 (чотириста тридцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 95 коп.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.М. Майстренко