ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про передачу адміністративної справи
"23" червня 2026 р. справа № 300/125/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Пашута Тетяна Миколаївна (надалі, також - представниця позивача), звернувся в суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 (надалі, також - відповідач) в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, щодо відмови виплати ОСОБА_1 грошової винагороди на підставі абзацу 2, 4 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану";
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України здійснити виплату ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 мільйон гривень на підставі абзацу 2, 4 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (а.с. 1-7).
Підставою звернення до суду слугували протиправні, на думку позивача, дії відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень.
14.01.2026 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшов друкований примірник позовної заяви із додатками (а.с. 9-59).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 60-62).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 19.01.2026 по 30.01.2026, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
05.03.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 66-70).
16.03.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 71-74).
Розглядаючи питання про передачу даної адміністративної справи до Тернопільського окружного адміністративного суду, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно пунктом 3 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), адміністративний суд це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Розмежування компетенції між адміністративними судами щодо розгляду та вирішення справ здійснюється із урахуванням, у тому числі, правил предметної, інстанційної та територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до частини 1 статті 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Судом встановлено, що в даній позовній заяві оскаржується бездіяльність військової частини щодо непризначення позивачу одноразової грошової винагороди в розмірі 1 мільйон гривень.
Зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
Зареєстрованим місцем знаходження відповідача є: вул. Васіле Александрі, буд. 46, м. Чернівці, 58025.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до територіальної підсудності Івано-Франківського окружного адміністративного суду, натомість належить до підсудності Тернопільського окружного адміністративного суду, як адміністративного суду, на території юрисдикції якого зареєстрований позивач.
Суд зазначає, що пунктом 3 частини 1 статті 29 КАС України визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частин 6 і 8 статті 29 КАС України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного підпункту 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, одним із аспектів якого є право розгляду справи компетентним судом, судом встановленим законом на що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішення.
Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини (надалі, також - Суд) від 20.07.2016 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v.Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза "встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття суду, встановленого законом, зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та зважаючи, що дана адміністративна справа не підсудна Івано-Франківському окружному адміністративному суду, а підлягає розгляду Тернопільським окружним адміністративним судом, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу № 300/125/26 до Тернопільського окружного адміністративного суду (вул. Грушевського, буд. 6, м. Тернопіль, 46021), відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 29 КАС України, з вище зазначених підстав.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 29, 30, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії передати на розгляд Тернопільському окружному адміністративному суду (вул. Грушевського, буд. 6, м. Тернопіль, 46021).
2. Передачу адміністративної справи № 300/125/26 здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а у разі подання апеляційної скарги після залишення її без задоволення.
3. Копію цієї ухвали надіслати представниці позивача та відповідачу через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
4.1. Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.
4.2. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
4.3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
5. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Главач І.А.