КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про зупинення провадження
19 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3448/25
провадження № 2-ап/340/24/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, код ЄДРПОУ 26241445)
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо нарахування та виплати судді у відставці Долинського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.07.2020 року по 28.02.2025 (дата звільнення) та вихідної допомоги при звільненні, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2 102 грн 00 коп;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді у відставці Долинського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.07.2020 року у розмірі 2 197 грн 00 коп., з 01.12.2020 року у розмірі 2 270 грн 00 коп, з 01.01.2021 року у розмірі 2 270 грн 00 коп, 01.07.2021 року у розмірі 2 379 грн 00 коп, 01.12.2021 року у розмірі 2 481 грн 00 коп,, з 01.01.2022 року у розмірі 2 481 грн 00 коп, з 01.07.2022 року у розмірі 2 600 грн 00 коп, з 01.12.2022 року у розмірі 2 684 грн 00 коп, з 01.01.2023 року у розмірі 2 684 грн 00 коп, з 01.01.2024 року у розмірі 3028 грн 00 коп, з 01.01.2025 року у розмірі 3028 грн 00 коп., від посадового окладу, та відповідних доплат за вислугу років та перебування на адміністративній посаді, враховуючи раніше виплачені суми, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області провести нарахування та виплату вихідної допомоги судді у відставці Долинського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 року - 3028 грн 00 коп., враховуючи раніше виплачені суми, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати вихідної допомоги та стягнення суддівської винагороди за останній місяць;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, як суб`єкта владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою судді від 23.03.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (а.с.74-75).
У ході розгляду справи, судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 20.03.2026 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №520/26972/24. Так, Верховний Суд уважає, що існують обґрунтовані підстави для відступу від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, у частині застосування для визначення базового розміру посадового окладу судді показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, установленого законами про Державний бюджет України. Такий відступ зумовлений необхідністю забезпечення узгодженого застосування положень статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також гарантій незалежності суддів у частині стабільності та незмінності їх матеріального забезпечення.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 08.04.2026 справу № 520/26972/24 прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній ухвалі зазначила наступне: « 15. З урахуванням наведеного Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року в справі № 240/9028/24, була сформульована в межах оцінки лише питання застосування встановленого законами про Державний бюджет України показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який використовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, без комплексного аналізу співвідношення такого регулювання з приписами статті 130 Конституції України та статті 135 Закону № 1402-VIII, що визначають виключний законодавчий механізм установлення розміру суддівської винагороди.
16. Водночас наведене вище нормативно-правове регулювання, конституційні гарантії незалежності суддів, юридичні позиції Конституційного Суду України щодо неприпустимості зниження рівня матеріального забезпечення суддів, а також обставина звернення Пленуму Верховного Суду до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності положень законів про Державний бюджет України, якими запроваджено окремий показник прожиткового мінімуму для визначення базового розміру посадового окладу судді, свідчать про наявність системної правової проблеми, що потребує іншого підходу до тлумачення та застосування відповідних норм права».
Суд зауважує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага з урахуванням того, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов`язковим для всіх судів та суб`єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини п`ятої статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.
В силу положень п.5 ч.2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
З огляду на викладене та з метою правильного і однакового застосування положень законодавства при вирішенні спору, беручи до уваги, що правовий висновок, який буде сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у справі № 520/26972/24, безпосередньо впливатиме на вирішення справи №340/3448/25, провадження у даній справі належить зупинити до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду в справі №520/26972/24 (адміністративне провадження № К/990/47083/25).
Керуючись п.5 ч.2 ст.236, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Зупинити провадження у справі №340/3448/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду в справі №520/26972/24.
Учасникам справи роз`яснюється, що відповідно до ст.237 КАС України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які викликали зупинення провадження. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій воно було зупинене.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів у порядку, передбаченому ст.295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА