Судові рішення

Ухвала № 137623751 у справі № 460/10914/26 від 23.06.2026

Ухвала від 23.06.2026 в адміністративній справі № 460/10914/26 (категорія «Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо»). Суд: Рівненський окружний адміністративний суд, суддя В.В. Щербаков.

Справа№ 460/10914/26
СудРівненський окружний адміністративний суд
СуддяВ.В. Щербаков
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо
Дата ухвалення23.06.2026
Надійшло до реєстру24.06.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137623751

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

23 червня 2026 року м. Рівне №460/10914/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., після одержання позовної заяви

ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просив:

В частині вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 :

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо позбавлення волі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після 13 години 49 хв. 19 грудня 2025 року шляхом примусового утримування під загрозою застосування стрілецької зброї на території та в приміщеннях, що підконтрольні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо позбавлення волі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 19 грудня 2025 року шляхом примусового переміщення під загрозою застосування стрілецької зброї з території ІНФОРМАЦІЯ_1 на територію, яка підконтрольна ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо позбавлення волі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 20 грудня 2025 року шляхом примусового переміщення під загрозою застосування стрілецької зброї з території, яка підконтрольна ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Військової частини НОМЕР_1 .

В частині вимог до ІНФОРМАЦІЯ_2 :

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо позбавлення волі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 19 грудня 2025 року по 20 грудня 2025 року шляхом примусового утримування під загрозою застосування стрілецької зброї на території та в приміщеннях, що підконтрольні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В частині вимог до Військової частини НОМЕР_1 :

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо позбавлення волі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 20 грудня 2025 року по 30 грудня 2025 року шляхом примусового утримування під загрозою застосування стрілецької зброї на території та в приміщеннях, що підконтрольні Військовій частині НОМЕР_1 .

У відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України)

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Частиною 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів, серед іншого, належать справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відтак, предметом судового перегляду можуть виступати як рішення, так і дії чи бездіяльність відповідного суб`єкта.

Зі змісту позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено, що предметом оскарження в даній справі є, зокрема, позбавлення волі ОСОБА_1 , після 13 години 49 хв. 19 грудня 2025 року шляхом примусового утримування під загрозою застосування стрілецької зброї на території та в приміщеннях.

З аналізу наведених в позовній заяві фактичних обставин та їх обґрунтування, змісту позовних вимог слідує, що представник позивача не оскаржує рішень, дій чи бездіяльності відповідачів щодо законності здійснення ними мобілізаційних заходів щодо позивача, що складає юридичний зміст реалізації відповідачами своїх владних управлінських функцій та повноважень в сфері здійснення мобілізації.

Предметом оскарження є поведінка відповідачів, внаслідок якої до позивача застосовано фізичне насильство, незаконно позбавлено волі та не надано належну медичну допомогу, що, в свою чергу, призвело до тяжких наслідків для здоров`я позивача.

Таким чином, слід дійти висновку, що змістом спірних правовідносин є захист фундаментальних прав позивача, зокрема, право на життя, свободу та особисту недоторканність, заборона катувань та нелюдського поводження, повагу до гідності закріплені в Конституції України, як невід`ємні права людини.

Водночас суд зазначає, що згідно з статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 1 статті 426-1 КК України перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, карається обмеженням волі на строк від двох до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Згідно з частиною 1 статті 1, частиною 1 статті 4 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.

Як судом вже зазначалось вище, юрисдикція адміністративних судів поширюється лише на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження та відповідно до пункту 2 частини 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що оцінку оскаржуваних позивачем дій відповідачів щодо його незаконного затримання, позбавлення волі, катування, вчинення тортур та вчинення інших протиправних дій відносно позивача, може надати суд лише при розгляді справи в порядку кримінального судочинства.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення, та інші окремо визначені спори.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, оскільки участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції, так як необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

У постанові Верховного Суду від 5 липня 2019 року у справі №802/833/17-а сформовано висновок, відповідно до якого, компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов`язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань. Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб`єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір. Завданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства, є розв`язання законодавчої колізії, а також усунення наслідків дублювання повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №820/3713/17 звернула увагу, що компетенційними є спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Аналогічна позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 800/566/17, від 10 липня 2018 року у справі № 825/1808/17, від 5 липня 2019 року у справі № 802/833/17-а, від 18.03.2020 у справі № 461/10234/15-а, від 26.05.2020 у справі №808/4327/15, від 18.11.2021 у справі №280/9295/20.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Позивачу слід мати на увазі, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

На виконання вимог ч.6 ст.170 КАС України суд роз`яснює ОСОБА_1 , що дана справа має вирішуватись в порядку кримінального судочинства загальним судом, визначеним за правилами підсудності, встановленими положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 170, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №460/10914/26.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 23.06.26

Суддя В.В. Щербаков

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
11.08.2026 Ухвала № 138934065 Восьмий апеляційний адміністративний суд
24.07.2026 Ухвала № 138483262 Восьмий апеляційний адміністративний суд