ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/49045/25
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
22 червня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Воловика С.В., суддів Осіпової О.О., Кравченко Є.Д., перевіривши апеляційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» звернулось з апеляційною скаргою.
Зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно частин першої, другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 12.01.2026, утім апеляційна скарга направлена до суду лише 03.06.2026, тобто з пропуском тридцятиденного строку.
Водночас, апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення скаржник посилається на те, що 15.02.2026 адвокатом Васюком М.М. з метою ознайомлення з матеріалами справи та рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в Електронному суді, однак доступу до справи адвокату не було надано. У зв`язку з вищевикладеними обставинами 14.05.2026 представник скаржника ознайомився із матеріалами справи безпосередньо у Київському окружному адміністративному суді. Таким чином, оскаржуване рішення, скаржником було фактично отримано лише 14.05.2026.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пунктів 6-7 частини п`ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
При цьому, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що рішення суду першої інстанції отримано ним 14.05.2026, оскільки відповідно до картки руху документу в системі «Електронний суд» рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 року доставлено до електронного кабінету скаржника 13.01.2026, 12:33.
На думку колегії суддів, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, що кореспондується із приписами статті 44 КАС України.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належним їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (пункт 41 рішення, заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 вересня 2021 року у справі №200/14688/19-а.
Відтак, доводи скаржника щодо неможливості своєчасного подання апеляційної скарги з огляду на проаналізовані обставини, колегія суддів вважає необґрунтованими і доходить висновку про те, що скаржником не доведено поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
Приписи пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на те, що предметом позову є стягнення заборгованості, позовні вимоги є вимогами майнового характеру.
Частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору встановлюються як 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2025 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Оскільки предметом спору є стягнення заборгованості на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 5160,84 грн, за подання цього позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 3633,60 грн (3028,00 х 150% х 0,8), враховуючи вимоги п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Водночас, всупереч вимогам КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не долучено документу про сплату судового збору.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків шляхом сплати судового в розмірі, відповідно до Закону № 3674-VI, у сумі 3633,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: 101; (ЄДРПОУ/РНОКПП апелянта); за розгляд апеляційної скарги (назва апелянта); Шостий апеляційний адміністративний суд; справа № (номер судової справи).
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення та наданням відповідних доказів на їх підтвердження, а також надання доказів сплати судового збору.
Таким чином, керуючись статтями 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
В задоволенні клопотання Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про стягнення заборгованості- залишити без руху.
Встановити апелянту десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач С.В. Воловик
Судді: Є.Д. Кравченко
О.О. Осіпова