Справа № 953/7734/26
н/п 2/953/4474/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" червня 2026 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Юрлагіна Т.В., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, -
ВСТАНОВИВ:
12 червня 2026 року представник позивача КП «Харківські теплові мережі» Вініцький М.В. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість у сумі 35 236 грн 35 коп, із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 липня 2023 року по 28 лютого 2026 року у розмірі 12 932 грн 36 коп; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 квітня 2020 року по 28 лютого 2026 року у розмірі 20 589 грн 22 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01 квітня 2023 року по 28 лютого 2026 року у сумі 800 грн 01 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01 квітня 2023 року по 28 лютого 2026 року у сумі 448 грн 74 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01 квітня 2023 року по 28 лютого 2026 року у сумі 466 грн 02 коп. Також представник позивача просив стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати пов`язані з розглядом справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026 визначено головуючого суддю Юрлагіну Т.В.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.06.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху, зазначено підстави залишення без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
22 червня 2026 року представник позивача Сонько Н.І. через систему «Електронний суд» подала заяву про усунення недоліків, в якій зазначила, що справа № 953/5824/26 була повернута позивачу за його заявою до відкриття провадження. Виходячи з вищенаведеного платіжна інструкція № 6924 від 27.04.2026 вважається не використаною.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Відповідно до пп.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви майнового характеру юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
В ухвалі Київського районного суду м. Харкова від 16.06.2026 було вказано, що: «Позивачем до позовної заяви було додано платіжну інструкцію № 6924 від 27 квітня 2026 року про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. При перевірці фактичного зарахування сплаченого позивачем судового збору на казначейський рахунок встановлено, що сума судового збору сплачена згідно платіжної інструкції № 6924 від 27 квітня 2026 року у розмірі 2662,40 грн не зарахована до спеціального фонду державного бюджету по даній справі № 953/7734/26. Разом з тим, з`ясовано, що судовий збір у розмірі 2662,40 грн за платіжною інструкцією № 6924 від 27 квітня 2026 року обліковується та приєднано до іншої справи № 953/5824/26. Отже, позивачем не надано належних доказів сплати судового збору, оскільки судовий збір не зараховано до спеціального фонду державного бюджету по даній справі № 953/7734/26. Крім того, долучена до матеріалів позовної заяви платіжна інструкція № 6924 від 27 квітня 2026 року містить відомості про те, що судовий збір сплачується за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», при цьому, прізвище відповідача до якого позивач звертається із позовною заявою, у цій платіжній інструкції не вказане. Таким чином, на виконання даної ухвали суду позивачем має бути надано суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору на рахунок Київського районного суду м. Харкова у розмірі 2662,40 грн. із зазначенням у платіжному документі відомостей про сплату судового збору із призначенням платежу: «за подачу позовної заяви Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості».
Однак, позивачем вимоги ухвали не виконано та не долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору, як і не зазначено підстав для звільнення від його сплати.
Як зазначалось, позивачем до позовної заяви було додано платіжну інструкцію № 6924 від 27 квітня 2026 року про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Однак, згідно з інформацією автоматизованої системи документообігу суду (комп`ютерна програма«Д-3»), сума судового збору сплачена згідно платіжної інструкції № 6924 від 27 квітня 2026 року у розмірі 2662,40 грн не зарахована до спеціального фонду державного бюджету по даній справі № 953/7734/26.
Також встановлено, що вищевказана платіжна інструкція № 6924 від 27 квітня 2026 року вже подавалася позивачем у цивільній справі № 953/5824/26 за позовом Філії «Харківзбут» Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, в якій ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 11.05.2026 позовну заяву повернуто, оскільки вона підписана особою, яка не має права її підписувати. Питання повернення судового збору за цим платіжним документом в установленому законом порядку не вирішувалося.
При цьому, платіжна інструкція № 6924 від 27 квітня 2026 року в комп`ютерній програмі«Д-3» поєднана з обліково-статистичною карткою справи № 953/5824/26.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір», якою не встановлено звільнення особи від сплати судового збору в разі подання повторно позову після повернення його позивачу.
Водночас відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тобто, в разі повернення заяви або скарги заявник має право на повернення йому сплаченого судового збору в такій справі. При цьому, від сплати судового збору при повторному зверненні до суду такий платник не звільняється, а зарахування раніше сплаченого судового збору по іншій справі до нової справи, що надійшла до суду, Законом України «Про судовий збір» не передбачено.
Вказана позиція узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, що викладені в постановах від 12.10.2023 у справі № 160/554/23, від 05.08.2021 у справі №160/5879/20, від 13.02.2019 у справі №1540/3297/18.
Таке законодавче регулювання не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки згідно закону такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була повернута судом.
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Крім того, у рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві, оскільки недоліки вказані в ухвалі не було усунуто.
Частиною 5 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно до ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 3, 5, 6 ст. 185, ст. 261 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.В.Юрлагіна