Справа № 619/2271/26
Провадження № 2-з/635/21/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Бобко Т.В.,
секретар судового засідання Загайко Г.Я.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сосунова Євгена Валерійовича про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом заявою до відповідача ОСОБА_2 , яким просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 41000,00 Євро, суму за користування чужими грошовими коштами на підставі погоджених умов в борговій розписці в розмірі 36600,00 Євро, витрати по сплаті судового збору у розмірі 46844,90 гривень з урахуванням коефіцієнту 0.8, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 75000,00 гривень.
Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 13 квітня 2026 року зазначену справу передано за підсудністю до Люботинського міського суду Харківської області.
Ухвалою судді Люботинського міського суду Харківської області від 04 травня 2026 року зазначену справу передано за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.
Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 28 травня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження.
16 червня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сосунов Є.В. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову на все майно, яке належить подружжю - ОСОБА_2 та його дружині ОСОБА_3 , шляхом заборони відповідачу та його дружині розпоряджатись, відчужувати все майно до вирішення справи по суті та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаного майна подружжя.
На обґрунтування заяви посилається на те, що 30 вересня 2021 року позивач надав у борг відповідачу суму 41 000,00 Євро (згідно боргової розписки) на умовах, що відповідач буде щомісячно до повного повернення суми боргу, сплачувати позивачу 1.72% (705 Євро) від суми позичених коштів. Остаточними строком повернення коштів є строк 31 грудня 2022 року. Станом на дату подання позову з боку відповідача не виконано грошове зобов`язання по поверненню позичених коштів та не сплачено жодного разу 1.72% (що є еквівалентом 705 Євро) коштів за користування позиченими коштами.
У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх боргових зобов`язань перед позивачем та порушенням вимог боргової розписка, яка за своєю правовою природою є договором позики, позивач вимушений звернутись із позовом про примусове стягнення боргу з відповідача на умовах боргової розписки від 30 вересня 2021 року.
Позивачем повністю доведено факт невиконання вимог боргової розписки з боку відповідача та нанесення своїми діями шкоди позивачу у вигляді відсутності повернених коштів, а як наслідок неможливість його використання за призначенням, в такому випадку позивачу нанесено реальні збитки, які підлягають відшкодуванню.
Відповідно до положень Цивільного кодексу України, строк позовної давності за
Позивач обгрунтовує позовні вимоги належними та допустимими доказами та звертається до суду за захистом порушеного права, просить стягнути з Відповідача заявлені кошти у сумі: ціни позову, яка складається із суми основного боргу, відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 705 Євро в місяць за весь час користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Оскільки викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам статті 153 ЦПК України.
Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сосунова Є.В. про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.
Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».
Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22, від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18 (провадження № 61-15167св21).
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , яким просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 41000,00 Євро, суму за користування чужими грошовими коштами на підставі погоджених умов в борговій розписці, сума яких складає 36600,00 Євро.
Предметом спору у вказаній справі є стягнення боргу за договором позики в сумі 77 660, 00 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом є еквівалентом 3 992 237,50 гривень. Ціну позову позивачем визначено - 3 907 074,60 гривень.
ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов про стягнення боргу за договором позики шляхом заборони розпоряджатись, відчужувати все майно до вирішення справи по суті та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна.
Верховний Суд в постановах від 04.09.2025 у справі № 914/444/25 та від 05.09.2025 у справі №922/3220/24 виснував, що беззаперечна можливість відповідача в будь-який момент відчужити спірне майно є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення на нього арешту.
Суд акцентує увагу, що можливість відповідача як власника майна в будь-який момент як розпорядитися належним йому нерухомим майном (відчужити), є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду у справах №905/448/22, № 914/444/25, № 904/1934/23.
Оскільки між сторонами існує спір щодо повернення відповідачем боргу за договором позики, ним як боржником не вживалися дії щодо повернення грошових коштів, наявні у матеріалах справи документи підтверджують, що вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача та такі заходи забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними та співмірними заявленим позовним вимогам, суд вважає доцільним задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу розпоряджатись та відчужувати належне йому на праві власності майно у межах позовних вимог - 3 907 074,60 гривень (розмір визначеної позивачем ціни позову).
Тимчасова заборону відповідачу розпоряджатись та відчужувати належне йому майно до вирішення справи судом не позбавляє відповідача права власності, а лише тимчасово обмежує можливість розпоряджатися цим майном до винесення рішення у справі.
Такий захід забезпечення позову є належним та відповідним предмету спору, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Водночас, суд висновує про відсутність підстав для задоволення про забезпечення позову в частині заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо майна відповідача та його дружини, оскільки такі вимоги є абстрактними, не містять відомостей щодо осіб, яким має бути заборонено вчинення дій, а також не зазначено, вчинення яких-саме дій необхідно заборонити вчиняти таким особам. За таких умов суд позбавлений можливості надати оцінку вимогам позивача щодо їх співмірності та пропорційності, та їх відповідності предмету спору. Вжиття таких заходів забезпечення позову у виді необмеженої заборони вчинення дій буде грубим порушенням прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Також відсутні підстави для задоволення заяви в частині заборони дружині відповідача ОСОБА_3 розпоряджатись, відчужувати все майно, яке належить подружжю: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки представником позивача не надано до суду жодних доказів як перебування відповідача у шлюбі, так і взагалі будь-якого зв`язку ОСОБА_3 із майном відповідача, а також наявності режиму спільного майна подружжя.
Приймаючи рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову суд дотримується принципів співмірності та пропорційності застосування заходів забезпечення позову, які полягають в дотриманні балансу вимог позивача з можливими негативними наслідками для відповідача.
Керуючись статтями 149-151, 247 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сосунова Євгена Валерійовича про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.
Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 розпоряджатись та відчужувати належне йому на праві власності майно у межах суми ціни позову - 3 907 074 (три мільйони дев`ятсот сім тисяч сімдесят чотири гривні) гривень 06 (шість) копійок до вирішення справи по суті.
В задоволенні заяви про забезпечення позову в іншій частині відмовити.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову три роки.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Бобко