СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
22 червня 2026 року м. Харків Справа № 922/1101/26
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Крестьянінова О.О.,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Єгорова Станіслава Борисовича (вх.1338Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2026 у справі №922/1101/26
за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119)
до фізичної особи-підприємця Єгорова Станіслава Борисовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
про стягнення 47715,82 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.06.2026 у справі №922/1101/26 (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено повністю (з урахуванням уточнених позовних вимог), стягнуто з фізичної особи-підприємця Єгорова Станіслава Борисовича на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість по оплаті теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 за період з січня 2022 року по квітень 2022 року і з жовтня 2022 року по квітень 2023 року у сумі 47023,98 грн, заборгованість з абонентської плати за послуги з постачання теплової енергії по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 за період з січня 2022 року по вересень 2023 року у сумі 215,42 грн, заборгованість з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по публічному договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності від 01.07.2022 за період з серпня 2022 року по вересень 2023 року у сумі 476,42 грн та судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Фізична особа-підприємець Єгоров С.Б. звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду від 02.06.2026 у справі №922/1101/26, в якій просить врахувати здійснені ним платежі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.
1. Судом встановлено, що істотна частина тексту апеляційної скарги викладена не державною мовою.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Як роз`яснив Конституційний Суд України у своєму рішенні, ухваленому 14.12.1999 (справа про застосування української мови), положення ч.1 ст.10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», слід розуміти так, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч.5 ст.10 Конституції України).
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. При цьому, згідно з ч. 6 ст.13 зазначеного Закону органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Суд зауважує, що Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України, відповідно до якого, мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.
Як зазначено в п.1 ч.6 вказаного Закону, кожний громадянин України зобов`язаний володіти державною мовою.
Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 №8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.
За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень Конституції України, ГПК України, законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», документи, що подаються до суду, мають бути викладені українською мовою.
Водночас, як встановлено судом апеляційна скарга таким вимогам відповідає не у повному обсязі.
2. Окрім цього, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ч.1 ст. 259 ГПК України).
Отже, заявник апеляційної скарги має викласти її українською мовою, направити позивачу у справі - КП «Харківські теплові мережі» та надати суду докази такого направлення з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
3. Разом із цим, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1, п. 2 ч. 2 ст. ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Ставка судового збору з апеляційних скарг на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
За подання апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 4992,00 грн (3328,00 грн *1,5% *150%).
Проте, до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
4. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України) особи, яка подає апеляційну скаргу, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Заявником апеляційної скарги не виконано вимоги п. 2 ч. 2 ст. 258 ГПК України, не зазначено власного РНКОПП або повідомлення про його відсутність, а також не зазначені і реквізити паспорта та не повідомлено суд про наявність чи відсутність електронного кабінету у ФОП Єгорова С.Б.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 258 ГПК України визначено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Проте, Єгоровим С.Б. не виконано і вимоги п. 3 ч. 2 ст. 258 ГПК України, а саме не зазначено в апеляційній скарзі відомості про іншого учасника у справі.
Відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Єгорова Станіслава Борисовича залишити без руху.
2. Встановити фізичній особі-підприємцю Єгорову Станіславу Борисовичу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом:
- викладення змісту апеляційної скарги державною мовою;
- зазначення в ній обов`язкових реквізитів, передбачених п. 2 та 3 ч. 2 ст. 258 ГПК України (зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб));
- надання доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу - Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» в порядку статті 259 та ч. 7 ст. 42 ГПК України;
- надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (4992,00 грн).
Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Крестьянінов