ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про розгляд справи у закритому судовому засіданні та зменшення розміру позовних вимог
м. Київ
22.06.2026 Справа № 910/5502/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіовимірювач»
До Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт"
про стягнення 80 911, 55 грн
Суддя Бондаренко-Легких Г. П.
Без виклику представників сторін.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Радіовимірювач» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" про стягнення 80 911, 55 грн заборгованості за Договором комісії №STE-22-148-Д/К-22 від 30.06.2022, що складається з: основної заборгованості у розмірі 59 406, 55 грн, а також 3% річних у розмірі 4 750, 00 грн, інфляційних втрат у розмірі 16 754, 10 грн.
18.05.2026 Господарський суд міста Києва дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 18.05.2026 для усунення недоліків позовної заяви.
21.05.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
25.05.2026 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/5502/26 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Повторно зобов`язано позивача подати до суду письмову заяву на виконання ухвали із наданням всіх доказів якими обґрунтовано позовні вимоги (Акт звірки станом на 30.09.2025 в якісній копії придатній до прочитання; Контракт, що укладений відповідачем та докази його виконання).
08.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому одночасно викладене клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
15.06.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив та заява про збільшення/зменшення позовних вимог.
Суд розглянувши вищезазначене клопотання відповідача та заяву позивача, зазначає наступне.
(1) Щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні, яке викладене в тексті відзиву відповідач мотивує тим, що матеріали справи містять відомості щодо експорту певних видів військового озброєння, який здійснюється з території України.
Згідно частини 8 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом.
Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (частина 1 статті 1 Закону України «Про інформацію»).
В силу приписів частини 1 статті 21 Закону України «Про інформацію» та частини 1 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
В силу приписів частин 3 статті 21 Закону України «Про інформацію», конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом. Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (ч.2). Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами (ч.3).
У відповідності до частини 1 статті 7, частини 1 статті 8, частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. До службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону.
Згідно частини 9 та 10 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов`язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.
Натомість, суд звертає увагу, що зазначена справа в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України є малозначною та яка згідно частини 1 статті 247, частини 5 статті 252 вказаного процесуального кодексу розглядається виключно в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) представників сторін, тобто, без проведення судового засідання.
В свою чергу, приписи статті 8 Господарського процесуального кодексу України регулюють проведення саме судового засідання в закритому форматі.
Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд констатує, що чинний господарський процесуальний закон не впорядковує дії суду, у випадку розгляду справи без проведення судового засідання та наявності клопотання учасника справи про розгляд справи в закритому судовому засіданні з метою недопущення оприлюднення в публічний простір інформації, яка може зашкодити державі в умовах правового режиму воєнного стану.
Інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.06.2019 у справі №905/1956/15 (пункт 6.27), від 26.06.2019 у справі №905/1956/15 (пункт 6.27), від 27.11.2019 у справі №629/847/15-к, від 16.06.2020 у справі №922/4519/14 (пункт 6.19), від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12 (пункт 28), від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц (пункт 105).
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії. Вказана позиція висловлена в тому числі в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11.
Відповідно до частини 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Враховуючи все вищезазначене, суд, застосовуючи процесуальну аналогію, керуючись частиною 8, 9 статті 8 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку, що клопотання позивача підлягає задоволенню, а отже, розгляд даної справи буде здійснюватися у форматі закритого письмового провадження.
(2) Щодо збільшення/зменшення позовних вимог.
В заяві від 15.06.2026 позивач зменшує розмір основного боргу і збільшує розмірі 3% річних та інфляційних втрат.
Так, позивач просить стягнути з відповідача основний боргу у розмірі 57 429, 72 грн, 3% річних у розмірі 4 968, 68 грн та інфляційні втрати у розмірі 18 337, 22 грн.
Відтак, змінилась ціна позовну з 80 911, 55 грн на 80 735, 62 грн.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У відповідності до частини 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки провадження у даній справі відкрито 25.05.2026, а отже не пройшов 30-ти денний строк для ініціювання процесуальних питано, суд задовольняє заяву позивача про зменшення позовних вимог та ухвалює здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням зменшених позовних вимог.
Окрім цього, суд звертає увагу позивача на необхідності виконання вимог пункту 3 резолютивної частини ухвали суду від 25.05.2026.
Керуючись статтями 8, 12, 46, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити клопотання відповідача про розгляд справи в закритому письмовому провадженні.
2. Попередити учасників справи про їх про обов`язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи відбувається в закритому письмовому провадженні.
3. Задовольнити заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зменшених позовних вимог.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Г.П. Бондаренко-Легких