ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі
22.06.2026 м. Суми Справа № 920/792/26
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали позовної заяви від 12.06.2026 б/н (вх.№2895 від 17.06.2026)
за позовом ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
до відповідача: ОСОБА_2 (
АДРЕСА_2 )
про стягнення 177 918 грн 19 коп.,
УСТАНОВИВ:
17.06.2026 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти в сумі 177 918 грн 19 коп., а також стягнути судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Суд дійшов висновку, що вказана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.
Позивач звернувся із позовом про стягнення безпідставно набутих коштів з фізичної особи - ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Частиною 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Суд звертає увагу, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, ключовими питаннями для суду є встановлення обсягу повноважень суб`єкта звернення до суду та визначення правильної підсудності розгляду такого спору.
Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України
Статтею 20 ГПК України визначено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема - справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Визначення господарської діяльності міститься у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб», згідно якої під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.
Відповідно до ч.2, ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом.
Суб`єктами господарювання є:
господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку;
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Фізична особа, за загальним правилом, є суб`єктом не господарських, а цивільних правовідносин.
Таким чином, спір між позивачем Ковальовим Миколою Миколайовичем та відповідачем Закорко Вадимом Вікторовичем виник не у зв`язку із господарською діяльністю позивача та відповідача.
Що стосується розгляду зазначеної позовної заяви в межах справи №920/1367/23 (920/652/25).
Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Пунктом 13 статті 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ, передбачених пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, та визначено, що такі справи розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.
У той же час, судом встановлено, що відповідно до ухвали Господарського суду Сумської області від 25.08.2025 у справі №920/1367/23, зокрема, провадження у справі № 920/1367/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кролевецький арматурний завод» (41334, Сумська область, Кролевецький район, с. Литвиновичі, вул. Шевченка, 10, ЄДРПОУ 35148949) - закрито.
Крім цього, суд звертає увагу позивача, що справа №920/1367/23 (920/652/25) є справою, яка розглядалась в межах справи №920/1367/23, тоді як чинними положеннями Господарського процесуального кодексу та Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено можливості розгляду справи в межах справи, яка розглядалась в межах іншої справи.
Таким чином, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі №920/792/26 суд керується загальним правилом визначення підсудності.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що спір у даній справі не відноситься до юрисдикції господарських судів, визначеної у п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, а позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)
«Суд» повинен користуватись юрисдикцією розглядати всі факти у справі, а також відповідне законодавство (Terra Woningen B.V. v. the Netherlands (Терра Вонінген Б.В. проти Нідерландів), § 52).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Таким чином, вказана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу (ч. 3 ст. 175 ГПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 175 ГПК України до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
При цьому, згідно із ч. 6 ст. 175 ГПК України суд роз`яснює позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції загальних судів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження у справі №920/792/26 за позовом від 12.06.2026 б/н (вх№2895 від 17.06.2026) ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення 177 918 грн 19 коп.
2. Копію ухвали надіслати позивачу разом з позовною заявою від 12.06.2026 б/н (вх№2895 від 17.06.2026) на 5 арк. разом з доданими до неї матеріалами на 3 арк. (серед яких оригінал квитанції від 12.06.2026про сплату судового збору на 1 арк., оригінал опису вкладення від 12.06.2026 у цінний лист на 1 арк., оригінал поштової накладної №413[телефон приховано] від 12.06.2026 на 1 арк.).
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.
Ухвала підписана суддею 22.06.2026.
Суддя С.В. Заєць