Номер провадження 4-с/754/64/26
Справа № 754/12403/24
У Х В А Л А
Іменем України
24 червня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В.О.,
секретаря судового засідання - Каба А.В.,
за участю:
представника заявника - Халявки І.М.,
заінтересована особи - боржника - ОСОБА_1
старшого державного виконавця
Деснянського ВДВС у м. Києві КМУ МЮУ - Логвинської К.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на протиправність дій державного виконавця та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника через систему «Електронний суд» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із скаргою на протиправність дій державного виконавця та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Подану скаргу обґрунтовано тим, що 01.04.2025 рішенням Деснянського районного суду міста Києва позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» задоволені частково. Солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення в сум 63583,03 грн, 3 % річних - 3695,66 грн, інфляційні втрати - 17512,45 грн та здійснено розподіл судових витрат по 757,00 грн з кожного відповідача. Вищевказаним рішенням суду здійснено розстрочення виконання останнього терміном на 1 рік зі сплатою щомісячних платежів в розмірі по 3532, 97 грн з кожного. 20.08.2025 на виконання вказаного рішення суду, видано виконавчі листи. Оскільки боржниками не виконувався солідарний обов`язок зі сплати заборгованості в розстрочку визначеними платежами, станом на 13.04.2026 заборгованість згідно рішення суду становила 70659,40 грн. 13.04.2026 стягувач звернувся до Деснянського ВДВС у м. Києві КМУ МЮУ із заявою про примусове виконання рішення суду на підставі виконавчого листа від 20.08.2025 № 754/12403/24 в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у сумі 70659,40 грн. 29.04.2026 старшим державним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, а 04.05.2026 на розрахунковий рахунок стягувача надійшли кошти в сумі 70659,40 грн. та закінчено виконавче провадження про що винесено постанову. Заявник вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження не відповідає чинному законодавству та винесена із порушенням норм ЗУ «Про виконавче провадження», відтак підлягає скасуванню.
На підставі викладеного заявник просить:
?визнати протиправними дії старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві КМУ МЮУ Логвинської К.Л. щодо винесення 04.05.2026 постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1;
?скасувати постанову старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві КМУ МЮУ Логвинської К.Л. від 04.05.2026 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2, як незаконну;
?зобов`язати старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві КМУ МЮУ Логвинську К.Л. відновити виконавче провадження НОМЕР_2.
В судовому засіданні представник заявника подану скаргу підтримав, просив задовольнити з викладених підстав.
Старший державний виконавець Деснянського ВДВС у м. Києві КМУ МЮУ - Логвинська К.Л. проти задоволення скарги заперечувала, просила у її задоволені відмовити, вказавши, що у заяві про примусове виконання рішення суду, стягувачем вказана сума 70659,40 грн, яка і надійшла на розрахунковий рахунок Товариства від боржника, відтак рішення є виконаним, а отже виконавче провадження підлягає закінченню.
Заінтересована особа - боржник ОСОБА_1 проти задоволення скарги заперечував, вказав, що ним сплачено кошти у розмірі 70659,40 грн.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові матеріали справи, а також матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1 та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 01.04.2025 позовну заяву ПрАТ «АК «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 63583,03 грн, 3 % річних у розмірі 3695,66 грн, інфляційні втрати у розмірі 17512,45 грн. Розстрочено ОСОБА_2 , ОСОБА_1 виконання рішення суду по справі 754/12403/24 терміном на 1 (один) рік зі сплатою щомісячних платежів в розмірі по 3532,97 грн з кожного.
Згідно письмових матеріалів справи, рішення суду набрало законної сили 03.06.2025, відтак річний термін, на який надано розстрочення виконання рішення суду спливає 03.06.2026.
20.08.2025 Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчі листи № 754/12403/24.
27.04.2026 представник ПрАТ «АК «Київводоканал» звернувся до Деснянського ВДВС у м. Києві КМУ МЮУ із заявою про примусове виконання рішення.
Відповідно до змісту вказаної заяви, представник стягувача просив розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа Деснянського районного суду міста Києва від 20.08.2025 у справі № 754/12403/24 в частині солідарного стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 70659,40 грн з якої: 52986,00 грн - основний борг, 14593,70 грн інфляційні втрати, 3079,70 - 3 % річних. Вказаною заявою також повідомлено про те, що станом на день подання виконавчого документа до примусового виконання від боржника не надходило коштів на виконання рішення суду.
29.04.2026 старшим державним виконавцем Деснянського ВДВС у м. Києві КМУ МЮУ Логвинською К.Л. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 754/12403/24 від 20.08.2025.
04.05.2026 старшим державним виконавцем Деснянського ВДВС у м. Києві КМУ МЮУ Логвинською К.Л. закінчено виконавче провадження, заборгованість, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження сплачено, про що винесена постанова в порядку п. 9 ч. 1 ст. 39, 40 ЗУ «Про виконавче провадження».
Заявник, звертаючись до суду із вказаною скаргою посилається на порушення п. 6 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої МЮУ № 512/5 від 02.04.2012. Вказує на те, що залишок суми заборгованості розмірі 14131,74 грн боржниками не сплачена, оскільки строк платежів за якими ще не настав. Відтак фактичне виконання в повному обсязі рішення суду не відбулось, отже постанова про закінчення виконавчого провадження є передчасною, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1403-VIII) примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), вона розроблена відповідно до ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ЗУ «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусовому виконанню підлягають виконавчі документи, визначені у статті 3 Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Положення п. 3 розділу ІІІ Інструкції закріплює, що заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа. У заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості: назва і дата видачі виконавчого документа; прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові стягувача; дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача; номер телефону стягувача; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - УНЗР) стягувача - фізичної особи (за наявності); спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (у разі виконання рішення про стягнення коштів); реквізити рахунку, відкритого у банку або іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, для отримання стягнутих з боржника грошових сум (за наявності); відомості про часткове виконання рішення боржником.
Змістом положення п. 6 розділу ІІІ Інструкції вказано, що у разі пред`явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати.
Верховний Суд у постанові від 04.08.2020 у справі № 200/13920/19 виснував про те, що положення п. 6 Інструкції врегульовує питання та випадок коли наявне судове рішення про розстрочення виконання виконавчого документа, не виконується у встановленому порядку та строку, що спонукає стягувача звертатися до виконавця для його примусового виконання, та по якому виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати.
Відповідно до резолютивної частини рішення суду від 01.04.2025 у справі № 754/12403/24 загальна сума заборгованості, яка стягнута з відповідачів на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» становить 84791,14 грн.
На момент звернення стягувача до Деснянського ВДВС у м. Києві КМУ МЮУ із заявою від 13.04.2026 про примусове виконання рішення, представник стягувача просив розпочати примусове виконання рішення суду в частині суми 70659,40 грн, сума за якою сплинув строк сплати, при цьому вказано, що кошти на виконання рішення суду від боржників не надходили.
Проте, виходячи із змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.04.2026, суд приходить до висновку, що старший державний виконавець Логвинська К.Л. відкрила виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 754/12403/24 від 20.08.2025, без будь-якого вказування, що провадження відкривається в частині заборгованості за якою сплинув строк сплати.
Згідно письмових матеріалів справи сума заборгованості - 70659,40 грн, яку стягувач у своїй заяві просив стягнути - сплачена. Вказана обставина визнається учасниками справи, відтак відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Разом з тим, боржник ОСОБА_1 в судовому засіданні на питання стягувача вказав, що сума боргу виплачена не у повному обсязі.
Відповідно до п. 9 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Отже, враховуючи, зміст виконавчого листа від 20.08.2025 № 754/12403/24 (а.с.42-43), який було долучено до заяви про примусове виконання рішення від 13.04.2026 (а.с.41) та розмір залишку заборгованості у сумі 14131,74 грн, який боржниками не сплачено, а також зміст постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.04.2026, суд приходить до висновку, що підстав вважати рішення суду від 01.04.2025 виконаним у повному обсязі у старшого державного виконавця не було.
Відтак дії старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві КМУ МЮУ Логвинської К.Л. щодо винесення 04.05.2026 постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_3 є протиправними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 04.05.2026 в порядку п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» винесена передчасно, а тому підлягає скасуванню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що закінчення виконавчого провадження в порядку ч. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» при наявності несплаченої частини заборгованості у розмірі 14131,74 грн та враховуючи положення ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» (Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом) в подальшому позбавляє стягувача права на повторне направлення виконавчого листа до виконання до виконавчої служби.
Щодо обраного заявником способу захисту свого порушеного права, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положення ч.ч.1, 2 ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі визнання судом постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа стягувачу незаконною чи скасування постанови у встановленому законом порядку, а також у разі надходження рішення про скасування заходів забезпечення позову, заяви стягувача про відновлення виконавчого провадження за рішенням про встановлення побачення з дитиною виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня після одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20 вважає, що ефективним засобом, здатним відновити право стягувача на примусове виконання остаточного cудового рішення, є скасування постанови, оскільки після її скасування виконавче провадження в силу ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження» підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного судового рішення.
Згідно чч. 1 , 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога скарги в частині зобов`язання старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві КМУ МЮУ Логвинську К.Л. відновити виконавче провадження НОМЕР_2 задоволенню не підлягає, оскільки висновок суду про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження і є підставою для відновлення виконавчого провадження згідно положення ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження».
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, керуючись ст. 447 - 451 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на протиправність дій державного виконавця та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження - задовольнити частково.
Визнати дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Логвинської Каріни Леонідівни щодо винесення 04.05.2026 постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 - протиправними.
Постанову від 04.05.2026 старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Логвинської Каріни Леонідівні про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 754/12403/24 Деснянського районного суду міста Києва від 20.08.2025 - скасувати.
В іншій частині вимог скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. ст. 353-356 ЦПК України.
Повний текст ухвали суду складено - 24.06.2026.
Суддя В.О. Сенюта