_________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/22455/26
Провадження № 2-з/947/336/26
УХВАЛА
24.06.2026 Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Огренич І.В.
за участю секретаря - Коростій М.В.,
розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката Лужанова Сергія Валерійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним договору купівлі-продажу, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Одночасно представник позивача - адвокат Лужанов С.В. надав до суду заяву в якій просить вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації, визнання недійсним договору дарування та договору купівлі-продажу, шляхом накладення арешту з забороною відчуження на наступні об`єкти нерухомого майна:
житловий будинок під АДРЕСА_3 , який складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 62,2 кв.м., житловою площею 24,0 кв.м., №2,6-огорожа, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2612166951100, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
7/100 частин житлового будинку під АДРЕСА_3 , який складається з: 1-1 - туалет 1,6 кв.м., 1-3 - житлова 12,3 кв.м., 1-4 - житлова 9,0 кв.м., загальною площею 22,9 кв.м., житловою площею 21,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2438806151101, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
При цьому представник позивача посилається на те, що свій позов позивач обґрунтував тим, що відповідачкою ОСОБА_2 була здійснена державна реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 19.07.2022, щодо права власності на житловий будинок під АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2612166951100) з суттєвими порушенням положень Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (далі Порядок № 1127), Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18.06.2007 (далі Інструкція № 55) та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 (далі Закон № 1952-IV). Також позов обґрунтовується тим, що після проведення відповідачкою ОСОБА_2 державної реєстрації речових прав на нерухоме майно від 19.07.2022, щодо права власності на житловий будинок під АДРЕСА_3 , відповідачка ОСОБА_2 одразу відчужила за договором дарування 7/100 частин житлового будинку під АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_3 , які в подальшому не зважаючи на наявність незавершеного спору щодо спірного майна (справа № 947/16622/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсним договору дарування, де спір не був вирішений по суті, відчужили його 15.05.2026 на користь інших відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а останні наразі вчиняють дії щодо звільнення речей зі спірного майна та проведення робіт. Таким чином, на думку позивача, є підстави для накладення арешту на спірне майно, при цьому, накладення арешту на майно не позбавить відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 такого майна, а лише тимчасово обмежить право власників на їх відчуження. Водночас, вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову та незабезпечення позову у такий спосіб може призвести до подальшого відчуження відповідачами спірного майна на користь третіх осіб та необхідності залучення їх до участі у справі та пред`явленні нових вимог, а тому вони звертаються до суду з даною заявою.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язані з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
В даному випадку суддя приходить до висновку, що наданих представником позивача доказів недостатньо для розгляду заяви для забезпечення позову.
При таких обставинах, надавши оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням розумності та обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову та, враховуючи положення ч. 3 ст.150 ЦПК України, згідно якої заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами, суд вважає, що заява підлягає розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача - адвоката Лужанова Сергія Валерійовича про забезпечення позову призначити до розгляду в судовому засіданні на 02.09.2026 о 12 годині 00 хвилин.
В судове засідання викликати учасників судового розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Огренич