ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
22 червня 2026 року Справа № 160/16918/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в особі представника Жифарської Ірини Віталіївни до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-
ВСТАНОВИВ:
17.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 16.06.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в особі представника Жифарської Ірини Віталіївни до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.02.2026 року про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 75893018 за виконавчим листом № 360/320/24, виданим Луганським окружним адміністративним судом 31.07.2024 року.
Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною, оскільки винесена з порушенням вимог статей 18, 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, без належного та повного з`ясування всіх фактичних обставин виконавчого провадження, які мають істотне значення для правильного вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для застосування заходів відповідальності до боржника. Зокрема, при винесенні спірної постанови державним виконавцем не було належним чином перевірено фактичний стан виконання судового рішення, не досліджено обсяг уже вчинених боржником дій на його виконання, а також не встановлено причин, з яких повне виконання рішення у визначений строк є об`єктивно ускладненим та пов`язаним із порядком бюджетного фінансування та черговістю здійснення виплат за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того, оскаржувана постанова прийнята без належного встановлення обов`язкової складової для застосування штрафу - вини боржника у формі умисного або безпідставного невиконання судового рішення. При цьому позивач як суб`єкт владних повноважень вжив усіх залежних від нього заходів, спрямованих на виконання судового рішення, зокрема здійснив відповідні нарахування та перерахунки пенсійних виплат, однак їх фактична виплата здійснюється у межах бюджетних асигнувань та встановленої законодавством черговості. Також при прийнятті постанови не враховано правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої застосування штрафних санкцій у виконавчому провадженні можливе виключно за умови доведення факту безпідставного ухилення боржника від виконання судового рішення та наявності реальної можливості його виконання у відповідний строк. Отже, спірна постанова є такою, що винесена передчасно, без належної правової оцінки всіх обставин справи, у зв`язку з чим підлягає скасуванню як незаконна та необґрунтована.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.
У поданій до суду позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Аргументи даного клопотання зводяться до того, що позивач дізнався про оскаржувану постанову про накладення штрафу лише 11.06.2026 року з підсистеми ЄСІТС «Документи ВП», оскільки саме вказана дата є моментом фактичного отримання та ознайомлення з відповідним виконавчим документом. З урахуванням положень частини п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», позов подано в межах встановленого законом строку, однак у разі встановлення судом його пропуску, позивач просить визнати такі причини поважними, оскільки пропуск строку обумовлений об`єктивними обставинами, пов`язаними з моментом офіційного отримання процесуального документа через електронну систему суду, що не залежало від волевиявлення позивача. Окрім того, позивач зазначає, що звернувся до суду одразу після фактичного отримання постанови, без зволікань, що свідчить про добросовісну процесуальну поведінку та відсутність наміру щодо затягування строків судового оскарження.
Щодо строку звернення до адміністративного суду, слід зазначити наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб
Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом у разі визнання причин його пропуску поважними.
Згідно з матеріалами позовної заяви, оскаржувана постанова начальника відділу примусового виконання рішень від 27.02.2026 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №75893018 була фактично отримана позивачем через підсистему ЄСІТС «Документи ВП» 11.06.2026 року 19:33, що підтверджується даними електронного документообігу.
Суд бере до уваги, що саме з моменту фактичного отримання відповідного процесуального документа особа набуває реальної можливості ознайомитися з його змістом та оцінити факт можливого порушення своїх прав, свобод та інтересів, а відтак - реалізувати право на судове оскарження.
Отже, зазначена позивачем дата отримання постанови (11.06.2026 року) свідчить про те, що перебіг строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати саме з цією датою, як такою, що визначає момент виникнення у позивача можливості звернення до суду.
В контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини, спрямовану на забезпечення ефективного доступу особи до суду для захисту порушеного права, з метою недопущення надмірного формалізму при застосуванні процесуальних строків та недопущення обмеження права позивача на судовий захист, позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити пропущений процесуальний строк звернення до суду.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що пропуск строку звернення до адміністративного суду у даному випадку обумовлений об`єктивними причинами, які не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з моментом фактичного отримання оскаржуваного рішення через підсистему ЄСІТС «Документи ВП», а відтак такі причини є поважними у розумінні статті 121 КАС України.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись статтями 121-122, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області строк звернення до суду із позовною заявою.
Прийняти до свого провадження позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в особі представника Жифарської Ірини Віталіївни до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 10 липня 2026 року в приміщенні суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подати до суду:
- засвідчену належним чином копію виконавчого провадження №75893018 з примусового виконання виконавчого листа №360/320/24 виданого 31.07.2024 року Луганським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року у справі №360/585/23 перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн та поновити її нарахування та виплату з 01.01.2024 року.
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 10 липня 2026 року.
Суд попереджає Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву в порядку, визначеному ст. 162 КАС України. Подання відзиву є правом відповідача, однак неподання без поважних причин відзиву суб`єктом владних повноважень може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом двох днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом двох днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник