ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
24 червня 2026 року Справа №215/3118/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенко А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Лозицької І.О. у адміністративній справі №215/3118/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради в особі виконуючого обов`язки директора Бурової Ірини Михайлівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною, визнання дій протиправними та зобов`язання не вчиняти певні дії,-
УСТАНОВИВ:
22.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 24.04.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради в особі виконуючого обов`язки директора Бурової Ірини Михайлівни, в якій позивач просить:
- встановлення наявності компетенції (повноважень) Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради в особі виконуючого обов`язки директора Бурової Ірини Михайлівни при отриманні заяви від 12.02.2026, вх. 18, створювати штучні перешкоди для вирішення питання заяви в межах п. 22 ч. 1 ст. 26, пп. 3 п. «б» ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати не створювати таких перешкод і звернутися за підлеглістю для вирішення питань звернення.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 зазначена справа розподілена судді Лозицькій І.О.
Ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради в особі виконуючого обов`язки директора Бурової Ірини Михайлівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною, визнання дій протиправними та зобов`язання не вчиняти певні дії - залишено без руху.
Запропоновано позивачу усунути недоліки позову протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду:
- уточнену позовну заяву (разом з копіями та додатками до них відповідно до кількості учасників процесу) з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.
23.06.2026 року суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді, в якій позивач просить:
- відводу судді Лозицької Ірини Олександрівни Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який має неналежну професійну спрямованість, має упередженість, зацікавленість у кінцевому рішенні, не підкорюється п. 4, 5 ч. 1 ст. 5, п. 5 ч. 2 ст. 245 КАС України, завданню судочинства і принципу правової визначеності і вже встав на сторону відповідача.
В обґрунтування заяви про відвід позивачем зазначено, що суддя штучно створює перешкоди для виконання своїх обов`язків, перевищує владу та службові повноваження, навмисно затягує строки розгляду позову, використовує хибні мотиви залишення позову без руху, порушуючи вимоги ст. 248 КАС України та підстави ст. ст. 6, 7 КАС України. Позивач вважає, що відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 року (суддя Лозицька І.О.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі №215/3118/26 - відмовлено.Визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Лозицької І.О. в адміністративній справі №215/3118/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради в особі виконуючого обов`язки директора Бурової Ірини Михайлівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною, визнання дій протиправними та зобов`язання не вчиняти певні дії.
Передано матеріали адміністративної справи №215/3118/26 для визначення складу суду та вирішення питання про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької І.О.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 матеріали адміністративної справи №215/3118/26 розподілено судді Рищенку А.Ю.
Відповідно до ч. 8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Суд, дослідивши подану позивачем заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької І.О зазначає наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Приписами частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Частинами 1, 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови.
Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Проаналізувавши викладені в заяві позивача про відвід судді доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для відводу судді у цій справі.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України», заява №33949/02, ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Суд зазначає, що обставини, вказані позивачем у заяві про відвід судді, ґрунтуються на припущеннях та свідчать лише про незгоду заявника з процесуальним рішенням суду, що у відповідності до зазначених вище вимог законодавства, не може бути підставою для відводу.
Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Оскільки заява позивача про відвід судді Лозицької І.О., фактично мотивована незгодою заявника з процесуальними діями головуючого судді, які, на його переконання, викликають сумніви в неупередженості чи об`єктивності судді, суд приходить до висновку, що наведені ним підстави є лише суб`єктивним сприйняттям обставин, відтак, не можуть бути підставами для відводу.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, про необґрунтованість заявлених підстав для відводу судді, оскільки останні об`єктивними даними не підтверджуються і по суті ґрунтуються на хибних висновках та незгоді позивача з процесуальним рішенням судді, з огляду на що у задоволенні заяви позивача про відвід судді Лозицької І.О, слід відмовити.
Згідно частини 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Лозицької І.О. у адміністративній справі №215/3118/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради в особі виконуючого обов`язки директора Бурової Ірини Михайлівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною, визнання дій протиправними та зобов`язання не вчиняти певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А. Ю. Рищенко