ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2026 року м. Ужгород № 260/982/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.,
при секретарі судового засідання - Гапак А.Ю.,
за участю:
позивач - не з`явилася,
представник відповідача - Манишин О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просить: визнати дії начальника 2 групи інспекторів прикордонного контролю ОСОБА_2 , віпс ОСОБА_3 , ВПС ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 прикордонного загону (Відповідач) по винесенню рішення про відмову у перетині кордону й відповідно безпідставному знятті позивача разом із донькою з потягу й утримання у закритому приміщенні більше 4 годин, що потягнуло за собою матеріальну і моральну шкоду, протиправними; стягнути з Відповідача - НОМЕР_1 прикордонного загону - на користь ОСОБА_1 заподіяну протиправними діями Відповідача матеріальну шкоду у розмірі 22984,57 грн.; стягнути з Відповідача - НОМЕР_1 прикордонного загону - на користь ОСОБА_1 заподіяну протиправними діями Відповідача моральну шкоду у розмірі 130 000 грн (сто тридцять тисяч гривень).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 25.05.2026, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків.
Ухвалою суду від 25 травня 2026 року закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо позовних вимог заперечив, вказав на пропуск позивачем строку звернення до суду із даним позовом, наслідком чого є залишення позову без розгляду.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 171 КАС України.
Статтею 122 частинами 1, 2 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України регулює Закон України від 05.11.2009 №1710-VI «Про прикордонний контроль» (далі Закон України № 1710-VI).
Статтею 14 частинами 1-3 Закону України №1710-VI передбачено, що іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.
Вказана норма є спеціальною відносно статті 122 КАС України і тому підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Як видно з матеріалів справи, позивачем оскаржуються дії начальника 2 групи інспекторів прикордонного контролю ОСОБА_2 , віпс ОСОБА_3 , ВПС ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 прикордонного загону (Відповідач) по винесенню рішення про відмову у перетині кордону й відповідно безпідставному знятті позивача разом із донькою з потягу й утримання у закритому приміщенні більше 4 годин, що потягнуло за собою матеріальну і моральну шкоду.
При цьому позивач звернулася до суду лише 25 лютого 2026 року, тобто з пропуском місячного строку звернення, встановленого Законом України № 1710-VI.
Клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не заявлено. Позивач вважає, що строк звернення до суду з даним позовом не є пропущеним, оскільки вона звернулася в межах шестимісячного строку звернення. Крім того, позивач вказує, що предметом позову у даній справі є дії відповідача, пов`язані із незаконною відмовою у перетині кордону, а не рішення про відмову у перетинанні кордону.
Суд вважає хибними такі твердження позивача, адже вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача по винесенню рішення про відмову у перетині кордону і є за своєю суттю незгодою із прийнятим рішенням про відмову у перетинанні кордону, яке і є наслідком вчинення відповідачем дій. Тобто перефразування позовних вимог не змінює суті позову.
Відтак, суд погоджується з доводами відповідача про поширення на дані правовідносини місячного строку звернення, які розпочалися з дня винесення рішення про відмову у перетинанні державного кордону від 30.08.2025.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до статті 171 частини 13 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 169, 171, 248 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачеві строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, що зазначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.240 КАС України.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя М.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвалу суду у повному обсязі складено та підписано протягом 24.06.2026 року.