КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про продовження розгляду справи
24 червня 2026 року м. Київ № 320/19199/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду у межах адміністративної справи за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернулась ФОП ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення 1614133-2413-1031-UA3208011[телефон приховано] вiд 13.12.2023р., 0799036-2412-1031-UA3208011[телефон приховано] вiд 25.04.2024р., 0799036-2412-1031-UA3208011[телефон приховано] від 25.04.2024р., 1180080-2412-1031-UA3208011[телефон приховано] вiд 18.04.2024р. та 1180081-2412-1031-UA3208011[телефон приховано] вiд 18.04.2024р.
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову в реєстрації платником єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , оформлене повідомленням ГУ ДПС у Київській області від 30.09.2024р. за вих.№7416/АП/10-36-71.
- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області вчинити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , платником єдиного податку 2 групи, ставка 20 % від мінімальної заробітної плати, з 01 жовтня 2024 року шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку з 01 жовтня 2024 р.
Ухвалою суду від 12.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 28.05.2026 після відкриття провадження у цій справі позовну залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення у цій справі.
09.06.2026 на виконання ухвали суду, від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. Вказана заява обґрунтована тим, що позивачка об`єктивно не могла вчасно дізнатися про порушення своїх прав, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення на її адресу контролюючим органом не надсилалися та не вручалися. Зазначений факт підтверджується долученим до матеріалів справи листом ГУ ДПС у Київській області від 21.04.2026 року за вих. №26191/6/10-36-24-03, а також письмовими поясненнями самого відповідача, наданими на виконання ухвали суду від 12.05.2026 року. Копії вказаних податкових повідомлень-рішень були фактично отримані позивачем лише 21 квітня 2026 року у відповідь на адвокатський запит, після чого позивач у найкоротші строки звернулася до суду за захистом своїх прав. Стосовно рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову в реєстрації платником єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 позивач вказує на відсутність належних доказів його своєчасного та законного вручення. Зокрема, додані відповідачем до матеріалів справи копії поштових документів на підтвердження направлення оскаржуваного рішення на податкову адресу позивача не містять обов`язкового прикріпленого повідомлення про вручення із зазначенням конкретної причини невручення за формою 20, що встановлена Порядком пересилання відправлень «Укрпошта Документи». За відсутності такої довідки та належного оформлення повернення поштового відправлення, у відповідача відсутні правові підстави стверджувати про належне повідомлення платника податків, а у позивача не виникло обов`язку щодо відліку строку на судове оскарження цього рішення до моменту фактичного ознайомлення з його змістом. З огляду на викладене, позивач вважає, що пропуск строку відбувся з поважних та об`єктивних причин, пов`язаних із неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків встановлених законом, що є підставою для його поновлення.
Розглянувши клопотання представника позивача, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Надаючи правову оцінку обставинам, якими позивач обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку, суд враховує правову позицію, викладену в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 травня 2026 року у справі № 520/22570/25. Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити не лише факт направлення податкового повідомлення-рішення відповідно до вимог ПК України, а й момент, коли особа фактично дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. При цьому, сам по собі факт направлення податкових повідомлень-рішень рекомендованим листом за податковою адресою не є безумовним доказом того, що платник реально міг дізнатися про їх існування. Суд підкреслив, що висновок про пропуск строку звернення до суду не може ґрунтуватися виключно на формальному підтвердженні направлення кореспонденції. Надмірний формалізм при вирішенні питання про дотримання строку звернення до суду (лише факт направлення рекомендованого листа) суперечить принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи та завданню адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав особи.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до постанови Верховного Суду від 29.09.2022 по справі № 500/1912/22, суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
Також Верховний Суд вказав, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Керуючись статтями 121, 123, 160, 161, 162, 171, 175, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Поновити ФОП ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.
Продовжити розгляд справи за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Лисенко В.І.