КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
22 червня 2026 року м. Київ № 320/24663/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо проведення мобілізаційних процедур стосовно Позивача 31.01.2026 року з порушенням вимог Постанови КМУ №560, що полягали у недотриманні встановленого порядку мобілізації, належного процесуального оформлення відповідних дій та незабезпеченні Позивачу реальної можливості реалізації процесуальних гарантій і прав під час мобілізаційних процедур;
- визнати протиправними дії військово-лікарської комісії, утвореної при ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо проведення 31.01.2026 року військово-лікарської експертизи стосовно Позивача з порушенням Положення МОУ №402, що полягали у недотриманні встановленої процедури проведення військово-лікарської експертизи, неповному та неналежному дослідженні медичних документів і відомостей про стан здоров`я Позивача, неналежному документуванні результатів військово-лікарської експертизи та незабезпеченні належного проведення військово-лікарської експертизи;
- визнати протиправним та скасувати всі рішення військово-лікарської комісії від 31.01.2026 року щодо визначення стану здоров`я Позивача, оформлені карткою обстеження та медичного огляду і довідкою військово-лікарської комісії від 31.01.2026 року № 2026-0101-1544-0805-3, як такі, що прийняті за результатами військово-лікарської експертизи, проведеної з порушенням вимог Положення МОУ №402;
- визнати протиправним та скасувати рішення (наказ) про призов Позивача на військову службу під час мобілізації як такий, що прийнятий на підставі рішення військово-лікарської комісії від 31.01.2026 року, ухваленого з порушенням вимог Положення МОУ №402, та за результатами мобілізаційних процедур, проведених з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №560;
- визнати протиправним та скасувати рішення (наказ) командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування Позивача до списків особового складу військової частини, зміст якого підтверджується витягом із наказу №31 від 31.01.2026 року, як такий, що є похідним від рішення про призов Позивача на військову службу під час мобілізації, прийнятого на його підставі, та підлягає скасуванню для усунення правових наслідків такого рішення;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити Позивача зі списків особового складу та звільнити з військової служби з метою усунення правових наслідків, що виникли внаслідок рішень та дій, визнаних судом протиправними;
- у разі задоволення позову зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 привести відомості щодо Позивача, внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів №160220221132[телефон приховано], у відповідність до правового стану, визначеного судовим рішенням, а в разі необхідності визначити спосіб, порядок та строк виконання рішення відповідно до статті 372 КАС України
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог процесуального закону, з огляду на такі обставини.
1. Невизначеність процесуального статусу відповідачів та неконкретизованість вимог. Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач їх обґрунтовує. Якщо позов пред`явлено до кількох відповідачів, зміст позовних вимог щодо кожного з них має бути деталізований.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист конкретного, уже порушеного суб`єктивного права особи. Тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити умовні категорії; він повинен формулюватися максимально чітко, конкретно й зрозуміло.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач висуває вимоги до службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також до військово-лікарської комісії (ВЛК), утвореної при цьому центрі. Разом з тим, вказані суб`єкти владних повноважень взагалі не визначені у позові як відповідачі, що виключає можливість встановлення судом меж їхньої процесуальної відповідальності та залучення до участі у справі.
Крім того, вимога позивача про «визнання протиправними та скасування всіх рішень військово-лікарської комісії від 31.01.2026 року» є неконкретизованою. Позивачем не зазначено, які саме рішення ВЛК оскаржуються, не вказано їхніх індивідуальних реквізитів, номерів чи інших ідентифікуючих ознак.
2. Порушення вимог щодо сплати судового збору. Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України та Закону України «Про судовий збір», до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Згідно з частиною третьою статті 6 вказаного Закону, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивачем у заяві фактично об`єднано кілька самостійних вимог немайнового характеру (зокрема, щодо дій ІНФОРМАЦІЯ_5 , дій ВЛК, скасування картки обстеження, скасування наказу про призов, скасування наказу командира в/ч НОМЕР_1 та внесення відомостей до реєстру).
Водночас, через те, що вимога про скасування рішень ВЛК сформульована узагальнено («всіх рішень від 31.01.2026 року»), суд позбавлений можливості встановити точну кількість оскаржуваних актів індивідуальної дії, а отже - не може здійснити остаточний розрахунок судового збору, який підлягає сплаті за розгляд цієї справи.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328,00 грн. Ставка збору за одну вимогу немайнового характеру для фізичних осіб становить 0,4 від цієї суми (з урахуванням коефіцієнта 0,8 за подання в електронній формі через підсистему «Електронний суд»).
Виходячи з наявного тексту заяви, судом ідентифіковано щонайменше 6 самостійних вимог, що у грошовому еквіваленті становить 6 389,76 грн. Позивачем же додано квитанцію лише на суму 1 331,20 грн (тобто за одну вимогу).
Таким чином, після конкретизації позовних вимог та визначення точної кількості оскаржуваних рішень ВЛК, позивачу необхідно надати документ про доплату судового збору (орієнтовна сума недоплати за видимими вимогами становить 5 058,56 грн).
3. Відсутність оскаржуваного індивідуального акта. Згідно з частиною сьомою статті 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається оригінал або копія оспорюваного акта, або засвідчений витяг з нього. У разі його відсутності у позивача, до позову має бути додане обґрунтоване клопотання про його витребування.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення (наказ) про свій призов на військову службу під час мобілізації. Проте сам оскаржуваний індивідуальний акт (наказ) або належним чином оформлене клопотання про його витребування до матеріалів позовної заяви не додані.
4. Пропуск строку звернення до суду. Частиною п`ятою статті 122 КАС України для справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк звернення до суду.
З матеріалів позову вбачається, що правовідносини, які оскаржує позивач (мобілізаційні процедури та призов), відбулися 31.01.2026 року. Сам позивач визнає, що дізнався про обставини, які вважає порушенням своїх прав, саме цього дня. Водночас до суду з цим позовом він звернувся лише 08.06.2026 року, тобто зі значним пропуском передбаченого законом строку.
Згідно зі статтею 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Поважними причинами визнаються обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та повязані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволили вчасно реалізувати право на судовий захист.
Обмеження строку звернення до суду не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист, а слугує забезпеченню принципу юридичної визначеності у публічно-правових відносинах (аналогічна позиція висловлена Конституційним Судом України у рішенні від 13.12.2011 № 17-рп/2011 та ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Позивач посилається на те, що йому надавалися відпустки та звільнення від навантажень. Проте, на стаціонарне лікування він вперше оформився лише 10.03.2026 року - тобто вже після того, як місячний строк на оскарження закінчився. За правовою позицією Верховного Суду (постанови від 06.03.2019 у справі № 805/1985/18-а, від 05.03.2020 у справі № 200/2808/19-а), перебування у відпустках, на лікарняному чи лікуванні після спливу процесуального строку не є поважною причиною для його поновлення. Тривале листування з відповідачами також не визнається об`єктивно непереборною обставиною (постанова ВС від 26.02.2020 у справі № 826/14417/18). Крім того, з 02.02.2026 року інтереси позивача представляє професійний адвокат, об`єктивних перешкод для своєчасного вчинення дій якого суду не наведено.
5. Невідповідність клопотання про витребування доказів. Заявлене позивачем клопотання про витребування доказів судом не відповідає імперативним вимогам статті 80 КАС України.
Зокрема, у клопотанні не зазначено, які саме обставини може підтвердити чи спростувати кожен із витребуваних документів, а також не додано належних доказів неможливості отримати ці докази самостійно (доказів направлення адвокатських запитів відповідачам, їх належної реєстрації та відмови чи ігнорування запитів після спливу встановленого законом строку).
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права з підтверджуючими доказами;
- індивідуального акту, який засвідчує протиправні дій/бездіяльність та/або інші докази звернення з спірними питаннями до відповідача/відповідачів та отримані від них відповіді, зокрема наказ про мобілізацію;
- доказів, які підтверджують обставини на які посилається у позовній заяві або обґрунтоване клопотання про витребування доказів судом згідно з ст. 80 КАС України;
- уточненої позовної заяви (у новій редакції з копіями для сторін процесу), де визначено релевантний процесуальний статус усіх суб`єктів владних повноважень як відповідачів, а також чітко конкретизовано назви, номери, дати та кількість оскаржуваних рішень ВЛК;
- документа про доплату судового збору, виходячи з точної кількості самостійних позовних вимог немайнового характеру, визначених у новій редакції позову (з розрахунку суми недоплати, виходячи з базової ставки за кожну вимогу) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.