КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
щодо розгляду заяви про відвід судді
24 червня 2026 року м. Київ справа № 990/378/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши заяву позивача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з позовом до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо забезпечення рівності всіх військовозобов`язаних щодо виконання військового обов`язку;
- зобов`язати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини направити до Конституційного Суду України конституційні подання для визначення конституційності положень статей 23 і 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ухвалою Верховного суду від 16.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
21.01.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №990/378/24, які за результатами автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 адміністративну справу прийнято до провадження для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб Президента України, Конституційного Суду України та ГО «Центр громадянських свобод».
Витребувано від позивача письмові пояснення щодо порушення прав позивача оскаржуваною бездіяльністю Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з нормативним обґрунтуванням.
23.06.2026 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позивачем подано заяву про відвід судді Дудіна С.О., мотивовану тим, що з 06.02.2025 (з моменту відкриття провадження) жодні дії, пов`язані із розглядом справи, судом не вчинялись, що, на переконання позивача, вказує на наявність ознак умисного перешкоджання судом у забезпеченні (реалізації) права позивача на судовий захист його порушених прав, свобод і інтересів. Бездіяльність судді, а також обізнаність судді про підготовку згаданого позову являється обставиною, яка викликає у позивача сумнів у неупередженості судді та/або об`єктивності при подальшому розгляді справи №990/378/24.
Розглянувши вказану заяву про відвід судді Дудіна С.О., суд зазначає таке.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд зазначає, що у випадку посилань позивача на сумнів у неупередженості судді та/або об`єктивності при подальшому розгляді справи №990/378/24 очевидним є те, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв.
При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Водночас суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів і доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 01.10.2025 у справі №990/167/25.
Проаналізувавши аргументи, якими позивач обґрунтовує заявлений відвід судді Дудіна С.О. від участі у розгляді справи №990/378/24, суд дійшов висновку, що доводи ОСОБА_1 про необ`єктивність та упередженість є безпідставними, адже в заяві не наведено будь-яких фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про його упередженість при результаті розгляді цієї справи.
Щодо посилань позивача на порушення судом строків розгляду справи, суд зазначає, що дотримання процесуальних строків розгляду справ наразі є неможливим у зв`язку з надмірним навантаженням суддів Київського окружного адміністративного суду, яке спричинено ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва.
Після ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва виникла потреба у розподілі справ, які перебували у його провадженні, між суддями Київського окружного адміністративного суду. Цей процес призвів до значного збільшення навантаження на суддів, які вже й так мали у провадженні справи.
Так, згідно зі статистичною інформацією Київського окружного адміністративного суду, у провадженні судді Дудіна С.О. станом на 30.12.2022 перебувало 155 нерозглянутих справ та матеріалів.
Станом на кінець лютого 2025 року кількість таких нерозглянутих справ та матеріалів складала 1910; станом на кінець травня 2026 року - 1888.
Крім того, поточне надходження нових позовів та матеріалів, у зв`язку зі зміною територіальної підсудності, значно збільшилося.
Лише за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на розгляд судді Дудіну С.О. надійшло 2572 справ та матеріалів, за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 2792 справ та матеріалів, за 01.01.2025 по 31.12.2025 - 2930, а за період з 01.01.2026 по 31.05.2026 - 942 справ та матеріалів. За аналогічний період 2022 року така кількість справ та матеріалів дорівнювала 267.
Це свідчить про значний приріст справ, які мають бути розглянуті, та вказує на зростання навантаження на суддю.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 3237/0/15-20 від 24.11.2020 рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Зі змісту додатку до згаданого рішення убачається, що рекомендований середній час розгляду справ і матеріалів Окружним адміністративним судом становить 597 хв. (9 год. 57 хв.), окремих процесуальних питань - 179 хв. (2 год. 59 хв).
Отже, з урахуванням 8 годинного робочого дня, при середній кількості робочих днів на місяць - 21, нормою розгляду за календарний місяць є 17 справ (8 год х 21 день : 9 год 57 хв).
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-сайті Ради суддів України за посиланням: https://rsu.gov.ua/oas-2026_1-maps, за даними звітності за 1 квартал 2026 року орієнтовна нормативна чисельність суддів в Київському окружному адміністративному суді має складати 333 судді, у той час як фактична чисельність суддів з повноваженнями станом на 31.03.2026 становить 29 суддів.
Із наведеного убачається, що дотримання засад своєчасності розгляду справи не може не корелювати із кількістю справ у провадженні судді та фактичною кількістю суддів у відповідному суді. При цьому, виходячи із розрахункового часу, визначеного Вищою радою правосуддя, кількість розглянутих справ значно перевищує рекомендовані норми, навіть без урахування щорічної відпустки та тимчасової втрати працездатності.
У зв`язку з цим, наразі судді Київського окружного адміністративного суду знаходяться в ситуації, в якій вони не можуть дотримуватися процесуальних строків розгляду справ з об`єктивних причин.
Враховуючи вказане, несвоєчасний розгляд судом означеної адміністративної справи не свідчить про неупередженість або необ`єктивність судді Дудіна С.О.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі «Фей проти Австрії» (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).
Доводи й обставини, якими обґрунтована заява, є припущеннями, які не можуть вважатися підставою для сумніву в неупередженості та необ`єктивності судді Київського окружного адміністративного Дудіна С.О.
У заяві відсутні посилання на конкретні факти прояву суддею поведінки, яка б свідчила про його небезсторонність чи заінтересованість в результаті розгляду цієї справи.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 40 КАС України, суд вважає за необхідне матеріали даної справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 36-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. від участі у розгляді справи №990/378/24.
Матеріали адміністративної справи №990/378/24 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Дудін С.О.