Справа 933/884/26
Провадження № 2/933/130/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року селище Олександрівка
Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Попович І.А. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
23.06.2026 року до Олександрівського районного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У позовній заяві зазначено, що останнє відоме місце реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 .
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в cуд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини другої статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Вказана норма права з метою захисту права особи на судовий захист повинна тлумачитися і застосовуватися більш широко, а саме фраза про те, що "чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача".
Також вказана норма процесуального права не може застосовуватися без урахування положень частини дев`ятої, десятої статті 28 ЦПК України, згідно з якими позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи); позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому цього Кодексу, одноособово.
Аналіз наведеної норми процесуального права дає підстави для висновку, що підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем визначається ухвалою Верховного Суду виключно в тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України.
Така позиція викладена у постанові колегії Верховного Суду України від 07.04.2025 у справі № 757/10360/23-ц .
Як вбачається з позовної заяви, підстави, передбачені ч. 2 ст. 28 ЦПК України, у позовній заяві не зазначені. Позивач при обґрунтуванні підстав щодо визначення підсудності даного позову посилається на ч. 5 ст. 28 ЦПК.
Відповідно ж до ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
З урахуванням викладеного, підстави для направлення справи до Верховного Суду для визначення підсудності відсутні.
Згідно позовної заяви та витягу з реєстру територіальної громади, позивач ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_2 , що не є територією, яка підсудна Олександрівському районному суду Донецької області.
До розширення меж Краматорського району, селище Новодонецьке, було територіальною одиницею Добропільського району Донецької області та територіальна підсудність справ була підсудна Добропільському міськрайонному суду Донецької області.
Після розширення меж Краматорського району, територіальна підсудність судів змінена не була.
Таким чином, селище Новодонецьке Краматорського району Донецької області, як і місто Добропілля, знаходиться за межами територіальної юрисдикції Олександрівського районного суду Донецької області.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, підсудна Добропільському міськрайонному суду Донецької області.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 2797/0/15-24 від 24.09.2024 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області, з 7 жовтня 2024 року змінено територіальну підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська (чинна назва Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра).
З огляду на встановлене зареєстроване у встановленому законом порядку місце реєстрації позивача, яке не підсудне Олександрівському районному суду Донецької області, суддя дійшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, надійшла до Олександрівського районного суду Донецької області з порушенням правил територіальної підсудності, що було виявлено до початку судового розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
При цьому, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).
Враховуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, необхідно передати на розгляд до Амур-Нижньодніпровського районного суд міста Дніпра, за підсудністю.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 187, 378 ЦПК України, Рішенням ВРП № 960/0/15-26 від 21.05.2026 року, суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати на розгляд Амур-Нижньодніпровськоо районного суду міста Дніпра.
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Передача справи з одного суду до іншого, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександрівського
районного суду Попович І.А.