ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань забезпечення адміністративного позову
Справа № 500/3980/26
24 червня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову Яриш Ганни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 в інтересах недієзданого ОСОБА_1 з адміністративним позовом і заявою про забезпечення позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Судом встановлено, що позовну заяву та заяву про звбезпечення позову в інтересах недієздатного ОСОБА_1 подано ОСОБА_2 .
При цьому, на підтвердження встановлення опіки до позовної заяви долучено рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2006 року.
Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь (ч. 2 ст. 43 КАС України).
Враховуючи викладене, позивач у цій справі не має адміністративної процесуальної дієздатності, оскільки визнаний судом недієздатним.
Частиною 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов`язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.
Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Суд зауважує, що відповідно до частини 2 статті 41 Цивільного кодексу України недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (ч. 3 ст. 41 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відповідно до частини статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Разом із тим, матеріали позову і заяви про забезпечення позову не містять належних доказів визнання ОСОБА_2 законним представником (опікуном) недієздатного ОСОБА_1 .
Так, із долученого рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2006 року неможливо встановити обставини, на які посилається законний представник, адже таке рішення становить витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень, що містить знеособлені відомості (відсутні відомості про прізвище, ім`я, по батькові визнаної судом недієздатної особи, особи опікуна) та є не засвідченим у встановленому законом порядку з відміткою суду про набрання ним законної сили. Крім того, такий долучений додаток до заяв не завірнений також й позивачем. Будь-яких інших доказів, як-то посвідчень, довідок чи виписок на підтвердження визнання ОСОБА_1 недієздатним і призначення його опікуном ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.
Витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень - це лише пошукова інформація, знеособлена для загального доступу. Офіційна копія виготовляється апаратом суду, містить підпис судді (або відповідального працівника), печатку та відмітку про набрання чинності. Інформаційна довідка, роздруківка чи витяг із Єдиного державного реєстру судових рішень не вважаються офіційною копією судового рішення у розумінні КАС України. Цей реєстр виконує виключно інформаційну функцію, тоді як паперові копії рішень мають видаватися безпосередньо судом.
З огляду на викладене, заяву підписано особою, яка не наділена у законний спосіб на його підписання.
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із заявою через представника лише на підставі належно оформленого документа, що посвідчує його повноваження.
Ухвалою від 24.06.2026 позовну заяву повернуто особі, яка її подала.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду в інтересах іншої особи передбачає надання до суду належних доказів на уповноваження іншої особи на здійснення такого права. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд, або законом.
Також суд зазначає, що згідно із частиною першою статті 152 КАС України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Таким чином, заява про забезпечення позову за формою та змістом має відповідати вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 4 статті 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або докази звільнення особи від його сплати.
Неподання суду належних доказів визнання особи недієздатною позбавляє можливості суд перевірити підстави звільнення її від сплати судового збору, адже такий не сплачений при поданні заяви про забезпечення позову у цій справі.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до частини 7 статті 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст.117-118, 154, 169 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву Яриш Ганни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути без розгляду.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 24 червня 2026 року.
Головуючий суддя Грицюк Р.П.