Справа № 595/868/26
Провадження № 2/595/565/2026
У Х В А Л А
24.06.2026 місто Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Захарчук Юрій Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , інтересах якої діє представник - адвокат Захарчук Ю.В., звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення в її користь аліментів на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позовної заяви до суду і до досягнення двадцяти трьох років.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя зазначає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім цього, частиною п`ятою статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини першої статті 199 Сімейного кодексу України (далі СК України) якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Законодавець встановлює обов`язок батька/матері надавати матеріальну допомогу дитині після досягнення нею повноліття у разі, якщо вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі 308/4214/18.
Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У позовній заяві позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, в розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, посилаючись на те, що відповідач проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 та отримує дохід.
Разом з тим, позивачкою до позовної заяви не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а саме не надано доказів, що стосуються матеріального становища відповідача і його спроможності надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки в заявленому розмірі.
Частиною 3 ст. 199 СК України визначено коло суб`єктів, які мають право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання: право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Суд звертає увагу позивачки на те, що відповідно до закону повнолітня дитина, яка продовжує навчання, має повний обсяг цивільної процесуальної дієздатності та може звернутись самостійно з позовом про стягнення аліментів на її утримання; у разі подання позову матір`ю дитини, повнолітню дитину має бути обов`язково зазначено у позовній заяві у якості третьої особи у справі.
Також, у разі подання позову тим з батьків, з ким проживає дитина, необхідно надати підтвердження спільного проживання.
Однак, у порушення пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позивачкою не подані докази, які б підтверджували факт спільного проживання дитини разом з позивачкою.
Крім того, на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом 22 червня 2026 року витребовувалася інформація із Коломийської міської ради Івано-Франківської області про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Як слідує з інформації, наданої Коломийською міською радою Івано-Франківської області № 1649-2026/01.5-42/16 від 23 червня 2026 року (отримана судом 23 червня 2026 року, вх. № ЕП-976/26-Вх), у реєстрі Коломийської територіальної громади, що ведеться управлінням «Центр надання адміністративних послуг» Департаменту надання соціальних та адміністративних послуг Коломийської міської ради з 04 квітня 2016 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знятий з реєстрації місця проживання 04 жовтня 2021 року за адресою: Івано-Франківська область, Коломийський район, м. Коломия.
У свою чергу, позивачкою не надано суду жодного належного та допустимого доказу про останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача, що позбавляє суд можливості у випадку відкриття провадження у справі належним чином повідомити відповідача про час та місце проведення розгляду справи.
З урахуванням викладеного, позивачці необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із визначенням кола учасників справи;
- доказів щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) відповідача, або останнього відомого його місця проживання (перебування);
- доказів, що стосуються матеріального становища відповідача та його спроможності надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки в заявленому розмірі;
- доказів на підтвердження факту проживання дитини разом з позивачкою.
За правилами, визначеними ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Ураховуючи те, що позовна заява подана без додержання вимог статей 175, 177 ЦПК України, позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачці строк для усунення її недоліків - п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Захарчук Юрій Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачці ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. І. Созанська