У Х В А Л А
11.06.2026 Справа №607/27527/24 Провадження №6/607/53/2026
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участю секретаря Баб`як Н. О.,
заявника ОСОБА_1 ,
його представника, адвокатки Семененко Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвокатки Семененко Людмили Михайлівни про відстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 листопада 2025 року, справа № 607/27527/24, задоволено частково позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»; стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі розмірі 108 510 (сто вісім тисяч п`ятсот десять),53 грн; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 1 895 (одну тисячу вісімсот дев`яносто п`ять),97 грн сплаченого судового збору.
08 січня 2026 року представник Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» через систему «Електронний суд» подав заяву про видачу виконавчого листа, який згідно довідки про доставку електронного документа, доставлено до електронного кабінету: 03.02.2026 14:01:18.
02 лютого 2026 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області зареєстровано заявупредставника відповідача ОСОБА_1 - адвокатки Семененко Людмили Михайлівни в якій вона просила постановити ухвалу, якою розстрочити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 листопада 2025 року у справі № 607/27527/24 строком на 1 (один) рік.
В обґрунтування цієї заяви зазначено про те, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи довічно, що підтверджено актом огляду МСЕК від 18 липня 2022 року (серія 12ААВ № 672124) та пенсійним посвідчення (серія ААМ № 268012). Відповідачу протипоказана фізична праця з навантаженням на опорно-руховий апарат. В зв`язку поганим станом здоров`я ОСОБА_1 потребує постійного медичного нагляду та прийняття медичних препаратів. Розмір пенсії відповідача становить 2 361,00 грн на місяць. У 2025 році в АТ «Універсал банк» Вікарчуком Ю А., як додаткове благо, за період з січня по квітень отримано 81,02 грн, інших доходів у нього немає. Сім`я відповідача складається тільки з нього, він проживає в квартирі АДРЕСА_1 , сплачує комунальні та інші послуги за користування цим житлом.
Вищевказані обставини істотно ускладнюють виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 листопада 2025 року щодо сплати ним заборгованості, в силу ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), та мають бути враховані при вирішенні судом питання про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі №607/27527/24.
01 квітня 2026 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області зареєстровано заяву (уточнення), яка за своїм змістом є аналогічною доводам заявипредставника відповідача ОСОБА_1 - адвокатки Семененко Л. М. від 02 лютого 2026 року, однак у її прохальній частині сторона заявника просить постановити ухвалу, якою відстрочити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 листопада 2025 року у справі №607/27527/24 строком на 1 (один) рік.
ОСОБА_1 та його представник - адвокатка Семененко Л. М. в судовому засіданні підтримали вимоги заяви, просили врахувати уточнення від 01 квітня 2026 року та відстрочити виконання рішення у справі № 607/27527/24 від 18 листопада 2025 року, покликаючись на те, що відповідач має встановлену другу групу інвалідності, не працює, доходу не отримує, проживає один та має обов`язок зі спалити комунальних платежів.
Представник Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» в судове засідання з розгляду заяви не з`явився, однак про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, а відтак суд виконав вимогу ч. 2 ст. 435 ЦПК України та вирішує заяву по суті у відсутності цього учасника.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
За змістом Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААВ № 672124 від 18 липня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлена друга групи інвалідності - загальне захворювання, довічно, протипоказана фізична праця з навантаженням на опорно-руховий апарат.
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 , видане 08 серпня 2022 року Пенсійним фондом України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію по інвалідності, що засвідчує також довідка про доходи № 6165 1515 9632 2118, сума пенсії за період з 01 жовтня 2025 року по 31 грудня 2025 року складає 7 083,00 грн, тобто 2 361,00 грн на місяць.
Відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 26 січня 2026 року № 1918-26-01453, сформовані ГУ ДПС у Тернопільській області, свідчать про те, що ОСОБА_1 з січня до березня 2025 року отримав від АТ «Універсал банк» 81,02 грн додаткового блага. За період з квітня 2025 року - грудень 2025 року відсутня інформацію про доходи.
У довідці № 6 від 27 січня 2026 року, виданій ОСОБА_1 ПП «Східний масив», зазначено про його одноособове проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Власником особового рахунку цієї житлової площі є ОСОБА_2 , яка знята з реєстрації у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В силу ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Зі змісту вищевказаної норми процесуального закону суд робить висновок, що підставою для відстрочення можуть бути конкретні, існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке. Відтак, суду необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати, що ці заходи не мають створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Суд вважає, що встановлена ОСОБА_1 інвалідність другої групи довічно, з протипоказанням фізичної праці з навантаженням на опорно-руховий апарат, відсутність у нього доходу, незначний розмір пенсії по інвалідності, вказують на незадовільний стан здоров`я та матеріальний стан відповідача, а тому вказані обставини є самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення.
Водночас суд враховує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Отже, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для «потерпілої сторони», 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів для негайного виконання рішення суду. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06 березня 2003 року у справі «Ясюнієне проти Литви», заява № 41510/98, п. 27)
Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
З огляду на встановлені судом обставини, беручи до уваги стан здоров`я та матеріальний стан боржника, ту обставину, що матеріали справи не містять доказів, які б вказували про навмисне ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача та боржника, суд дійшов висновку, що заяву про відстрочку виконання рішення суду слід задовольнити; відстрочити виконання рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 листопада 2025 року, справа № 607/27527/25, на 1 (один) рік, який слід обраховувати з 18 листопада 2025 року, що відповідає змісту ч. 5 ст. 435 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 351-354, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвокатки Семененко Людмили Михайлівни про відстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Відстрочити виконання рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 листопада 2025 року, справа № 607/27527/25, яким задоволено частково позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»; стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі розмірі 108 510 (сто вісім тисяч п`ятсот десять),53 грн; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 1 895 (одну тисячу вісімсот дев`яносто п`ять),97 грн сплаченого судового збору, на 1 (один) рік, який слід обраховувати з 18 листопада 2025 року, що відповідає змісту ч. 5 ст. 435 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Головуючий суддя Герчаківська О.Я.