Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
24 червня 2026 року Справа № 520/17114/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бабаєв А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 55) про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
19.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 26489104) щодо проведення засідання Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради 25 листопада 2025 року з розгляду питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 без повідомлення та без участі батька дитини - ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати «Висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 » Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 23 грудня 2025 року № 447;
- зобов`язати Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 26489104) повторно розглянути питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скласти новий висновок з дотримання процедури, встановленої Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Україні від 24.09.2008 №866, принципів об`єктивності, неупередженості та всебічності.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 по справі № 500/6325/17 зазначила, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач просить суд визнати протиправними дії Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо проведення засідання Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради 25 листопада 2025 року з розгляду питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 без повідомлення та без участі батька дитини - ОСОБА_1 , визнати протиправним та скасувати «Висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітиньої о сина, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 » Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 23 грудня 2025 року № 447, зобов`язати Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради повторно розглянути питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скласти новий висновок з дотримання процедури, встановленої Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Україні від 24.09.2008 №866, принципів об`єктивності, неупередженості та всебічності.
Також, судом встановлено, що у провадженні Київського районного суду міста Харкова перебувала справа №953/5417/25, в якій розглядались спірні правовідносини щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Так, у справі №953/5417/25 приймав участь Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради.
При цьому, висновок Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 23 грудня 2025 року № 447, який оскаржується у даному позові, було адресовано Київському районному суду міста Харкова.
Отже, оцінку вказаному висновку, як документу щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , мав надати місцевий загальний суд.
Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За приписами ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 17 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування надає допомогу особі у здійсненні нею своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов`язків в обсязі та в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 56 Цивільного кодексу України передбачено, що органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Таким чином, спірні правовідносини виникли у сфері сімейних відносин та стосуються правомірності рішення органу опіки та піклування, що свідчить про наявність у цій справі приватного інтересу, пов`язаного із потребами окремої особи, яка вступає у приватноправові відносини для задоволення свого приватного інтересу.
Як наслідок, спірні правовідносини мають приватноправовий характер та стосуються особистих (немайнових) прав.
Згідно п. 8 ч. 2 ст. 18 Сімейного кодексу України одним із способів захисту сімейних прав та інтересів є визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 у справі № 813/401/18 прийшла до висновку, що розпорядження щодо негайного відібрання дитини та доцільності позбавлення батьківських прав стосуються відносин, що регулюються нормами сімейного права, та не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, а отже даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Верховний Суд у постанові від 04.03.2021 по справі №369/11957/19 зазначив, що незгода з рішенням органу опіки та піклування, яке відображене у рішенні районної державної адміністрації, є позовом з метою захисту приватного інтересу та визначення обсягу прав і обов`язків батьків (усиновлювачів) щодо участі у вихованні дитини.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Як вказано у ч. 6 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 170, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії.
Роз`яснити позивачу, що розгляд вказаної позовної заяви віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Копію даної ухвали направити позивачу та повернути позивачу позовну заяву з доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Бабаєв А.І.