Справа № 560/5695/26
УХВАЛА
іменем України
24 червня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у квітні 2026 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення про відмову у звільненні з військової служби від 08.10.2025 та зобов`язання повторно розглянути рапорт про звільнення з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
У відзиві відповідач заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем 1- місячного строку звернення до суду, встановленого для спорів цієї категорії.
Позов ухвалою від 09.06.2026 залишений без руху після відкриття провадження, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову шляхом подачі заяви з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та належними доказами, які підтверджують зазначене.
Позивач надав довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.06.2026 №11472, де проходить службу, яка на йому думку підтверджує обставини, пов`язані із пропуском строку звернення до суду, просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Встановлено, що у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.06.2026 №11472 зазначається про наступне: у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та виконанням покладених на ТЦК та СП особливих завдань, пов`язаних із забезпеченням мобілізаційних заходів, призовом громадян на військову службу та підтриманням обороноздатності держави, військовослужбовець ОСОБА_1 залучений до виконання службових обов`язків у цілодобовому режимі. Під час дії воєнного стану для військовослужбовців встановлено особливий режим служби. ОСОБА_1 залучається до служби понад встановлений робочий час, у зв`язку з чим має лише обмежений час для відпочинку в нічний час та окремі години для відпочинку у вихідні дні (суботу та неділю) за умови відсутності невідкладних службових завдань. Специфіка, інтенсивність та ненормованість військової служби, а також постійне виконання службових обов`язків, пов`язаних із мобілізаційними заходами, позбавляють військовослужбовця об`єктивної можливості вільно розпоряджатись часом, особисто відвідувати судові установи, готувати процесуальні документи або своєчасно звернутись за правовою допомогою в період часу з 08.10.2025 по 06.04.2026.
Суд критично оцінює подану позивачем довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.06.2026 №11472, оскільки її зміст зводиться до загального опису умов проходження військової служби в період дії воєнного стану, зокрема щодо залучення військовослужбовців до виконання обов`язків у цілодобовому режимі, ненормованості служби та обмеженості вільного часу.
Водночас, зазначена довідка не містить конкретизованих відомостей щодо індивідуального службового навантаження позивача у спірний період, його фактичної зайнятості, графіку служби, а також не підтверджує об`єктивної неможливості звернення до суду чи вжиття позивачем інших заходів з метою реалізації права на судовий захист у межах встановленого строку.
Суд виходить з того, що сама по собі обставина проходження військової служби в умовах воєнного стану (проте не в умовах перебування в зоні бойових дій) не може розцінюватися як безумовна та автоматична підстава для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, оскільки не виключає можливості реалізації права на судовий захист у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом подання позову засобами поштового чи електронного зв`язку або через представника, що зрештою позивачем і було здійснено.
До наданої довідки не додано первинних документів обліку службового часу позивача, витягів з наказів чи графіків чергувань, а також інших належних доказів, які б підтверджували безперервність його службової зайнятості у спірний період. Ненормований графік у ТЦК ускладнює, але не унеможливлює подачу документів.
Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово формував висновки щодо пропуску строків під час дії воєнного стану та проходження військової служби. Верховний Суд у своїх постановах постійно наголошує на тому, що сам факт запровадження воєнного стану не є безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строків звернення до суду. Позивач має довести, як саме ці обставини завадили особисто йому вчасно подати позов. Перебування на військовій службі визнається поважною причиною, якщо особа безпосередньо бере участь у бойових діях або перебуває у місцях, де відсутній зв`язок та поштового сполучення. Для служби в тилових ТЦК та СП (як у цьому випадку в місті Хмельницькому) необхідне доведення об`єктивної неможливості звернутися до суду. Докази інтенсивності служби повинні бути персоніфікованими, тому загальна довідка про "специфіку та ненормованість" не доводить того, що за 5 місяців у позивача не було жодного вихідного дня чи години для відвідування пошти або представника. Також Верховний Суд послідовно вказує на наявність підсистеми «Електронний суд» та послуг «Укрпошти», які функціонують у тилових регіонах, тому навіть відсутність вільного часу для особистого відвідування суду чи адвоката не позбавляє позивача можливості надіслати короткий позов поштою або через електронний кабінет.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» наголосив: правила, що регулюють строки подання скарг, спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя і юридичної визначеності. Суди не повинні безпідставно поновлювати строки, оскільки це порушує стабільність правовідносин. У справах «Голдер проти Сполученого Королівства» та «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ визначив, що право на доступ до суду може підлягати обмеженням, зокрема у вигляді строків звернення. Ці обмеження є законними, якщо вони мають легітимну мету і є пропорційними. Встановлення 1-місячного строку у справах публічної служби дисциплінує учасників і є пропорційним обмеженням. У справі «Перес де Рада Каванільєс проти Іспанії» ЄСПЛ вказав на те, що норми, які регламентують строки, не є надмірним формалізмом. Заявник повинен сам проявляти розумну зацікавленість та оперативність у захисті своїх прав. Пропуск 1-місячного строку на цілих 5 місяців без надання індивідуальних доказів форс-мажору свідчить про процесуальну пасивність позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду (на період близько 5 місяців), у зв`язку з чим підстави для його поновлення відсутні.
Частина 3 ст. 123 КАС України визначає, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з пунктами 7 та 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись ч. 3 ст. 123, п.п. 7, 8 ч. 1 статті 240, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
підстави, вказані ОСОБА_1 в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду - визнати неповажними.
Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя І.С. Козачок