Судові рішення

Ухвала № 137666005 у справі № 755/23780/25 від 23.06.2026

Ухвала від 23.06.2026 у цивільній справі № 755/23780/25 (категорія «Надання послуг»). Суд: Київський апеляційний суд, суддя Журба Сергій Олександрович.

Справа№ 755/23780/25
СудКиївський апеляційний суд
СуддяЖурба Сергій Олександрович
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяНадання послуг
Дата ухвалення23.06.2026
Надійшло до реєстру25.06.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137666005

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Єдиний унікальний номер справи № 755/23780/25

Провадження № 22-ц/824/11176/2026

У Х В А Л А

23 червня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Журби С.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БВР 21-Б» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БВР 21-Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року позовну заяву повернуто суб`єкту звернення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 24 квітня 2026 року представник позивача - адвокат Круговий Д.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Також, в апеляційній скарзі апелянт зазначив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року вказану цивільну справу витребувано з суду першої інстанції , яка надійшла 17 червня 2026 року.

Перевіривши апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав:

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду і у кожній конкретній справі суд має перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник вказав, що отримав оскаржувану ухвалу 10 квітня 2026 року.

На переконання апелянта, у даному випадку наведені обставини підтверджують поважність причин строку на апеляційне оскарження.

Однак, зазначені обставини не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, враховуючи наступне.

Частиною п`ятою статті 14 ЦПК України передбачено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 7 ст. 14 ЦПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, в 12 березня 2026 року Дніпровським районним судом м. Києва була постановлена ухвала.

Згідно довідки про доставку електронного документа, документ в електронному вигляді «Ухвала» від 12.03.2026 по справі № 755/23780/25 було надіслано одержувачу ОСББ «БВР-21Б» в його електронний кабінет та доставлено: 20.03.2026 10:11:12 (а.с. 22).

Отже, 15-денний перебіг строку, протягом якого апелянт має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, розпочався 21.03.2026 року і тривав, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 124 ЦПК України, до 06.04.2026 року включно, водночас апеляційну скаргу згідно поштової відмітки відправлено 24.04.2026 року, тобто поза межами строку.

При цьому апеляційний суд вбачає, що у матеріалах справи містяться довідки, згідно яких ухвала від 12.03.2026 року була доставлена також і представнику позивача ОСББ «БВР-21Б» - адвокату Круговому Д.С., зокрема до електронної скриньки - 10.04.2026 року та до електронного кабінету - 11.04.2026 року. Однак вказані довідки жодним чином не підтверджують поважність пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали, оскільки як вже зазначено вище до електронного кабінету ОСББ «БВР-21Б» ухвала доставлена 20.03.2026 року, тому і строк слід відраховувати від зазначеної дати.

В апеляційній скарзі апелянтом не було жодним чином обґрунтовано наявність обставин, які об`єктивно зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження та перешкоджали йому у поданні апеляційної скарги у визначений процесуальний строк, а саме у період до 06.04.2026 року.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 року в справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зроблено висновок про те, що: «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов`язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Таким чином апеляційний суд позбавлений можливості визнати наведені апелянтом причини пропуску строку поважними та поновити його.

Зважаючи на викладене, клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає до задоволення, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для зазначення інших підстав для поновлення такого строку.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «БВР 21-Б» у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БВР 21-Б» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року залишити без руху, надавши строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку, якщо протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду не буде подано заяву із зазначенням інших, ніж ті, що вже були розглянуті апеляційним судом, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані в ній підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя С. О. Журба

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
21.08.2026 Ухвала № 139254601 Київський апеляційний суд
29.04.2026 Ухвала № 136254237 без тексту Київський апеляційний суд
12.03.2026 Ухвала № 134993127 без тексту Дніпровський районний суд міста Києва