ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
23 червня 2026 року Справа № 320/10160/25
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В. та суддів: Карпушової О.В., Компанієць І.Д. у м. Києві, перевіривши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НАПРЯМОК» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НАПРЯМОК» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Разом із апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись на повторне подання апеляційної скарги, а також впроваження воєнного стану, звільнення працівників, велике навантаження на новопризначених працівників, регулярні відключеня світла, повітряні тривоги.
Перевіривши зазначене клопотання апелянта, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно частин першої, другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суд встановив, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 16.03.2026, отримано апелянтом в електронному кабінеті 18.03.2026 о 00:40, втім апеляційна скарга подана 10.06.2026, тобто з пропуском тридцятиденого строку.
Як вбачається з матеріалів електронної справи, апеляційна скарга подана апелянтом вдруге.
Первинна апеляційна скарга була подана ГУ ДПС у м. Києві в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України, проте ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2026 року апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з неусуненням її недоліків зі сплати судового збору.
Вдруге апелянт звернувся з апеляційно скаргою 10.06.2026 дотримуючись розумного строку, проте не усунув недоліки первинної скарги, які стали підставою для її повернення.
Розглядаючи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, колегія суддів зазначає, що строк на апеляційне оскарження передбачений статтею 295 КАС України, і цей строк не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.
Перевіривши доводи апелянта, зазначені в його клопотанні суд також відзначає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
При цьому, посилання податкового органу на повітряні тривоги, відключення електрозабезпечення апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру, що свідчить про можливість апелянта звернутись до суду в упродовж строку на апеляційне оскарження.
Окрім того, апелянт є суб`єктом владних повноважень, на нього покладено обов`язок забезпечувати безперебійне функціонування своїх підрозділів для своєчасного виконання відповідних напрямків роботи, зокрема щодо оскарження судових рішень у встановлені законом строки. Внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк з моменту отримання копії рішення суду, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві.
Крім того, колегія суддів зазначає, що наявність поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції входить до предмета доказування та повинно бути підтверджено належними і допустимими в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами, яких у даному випадку суду не надано.
При цьому, суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
При цьому, апеляційний суд враховує усталену правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною зокрема у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, згідно з якою строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Разом з тим, звертаючись з цією апеляційною скаргою повторно, апелянт не надає доказів сплати судового збору, що свідчить про те, що станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою, недоліки, які були підставою для її повернення, не усунуті.
Колегія суддів також відзначає, що апелянт не посилається на будь-які обставини, які свідчили б про те, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин.
Водночас, дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Зазначені процесуальні строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно, зокрема строку подання апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені в клопотанні апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 133, 295, 298, 321, 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
І.Д. Компанієць